Звичайно, одна сторона кричатиме, що усе це маячня, інша ж переконуватиме, що так воно і є… А чому б не поставити крапку у цій суперечці шляхом коректно поставленого експерименту? Так, це одне з анонсованих завдань. Долучайтесь до вирішення і пропонуйте свої.
Що потрібно? 2 бібліотекаря (один видасть усе потрібне у суворому робочому режимі, інший – менше половини, але витратить значно більше часу на спілкування) і фокус-група (різний вік та освіта). Збір результатів за допомогою короткої анкети.
Перешкоди: 1) Використовувати «ефект плацебо» (якщо він справді існує) вміють не всі. Як знайти потрібного бібліотекаря? 2) Задля об’єктивності фокус-група не повинна знати, що насправді досліджується. Як «обманути» і при цьому підготувати усі потрібні документи?
Кто ж нам разрешит эксперименты над живыми людьми проводить? :)
ВідповістиВидалитиНо я вам, pan.bibliotekar, и без всяких экспериментов скажу, по опыту (20-летнему), что некоторые читатели - да - приходят в библиотеку и за общением в том числе. Пенсионеры, например... И не только...
Хотя, спорить не буду, у подавляющего большинства читателей вполне конкретные информационные потребности. Стараемся удовлетворять! :)
З пацюками було б значно простіше) Якщо так, то в результатах ми побачимо залежність між виникненням ефекту та віком користувачів.
Видалитив університетській (академічній) бібліотеці ніякі балачки-ритуальні пісні-пляски- замість отримання інформації не пройдуть, і "до ворожки не ходи".....
ВідповістиВидалитиЦе знову ж таки - лише переконання. А раптом?..
ВидалитиТим то й відрізняється академічна від публічної. У нас дуже багато самотніх літніх людей, яким потрібно, щоб їх вислухали. І це не завжди інтелектуальне спілкування. І в цьому також проявляється соціальна функція публічної бібліотеки. Живе спілкування це, передусім, читач-читач. Маю на увазі різні клуби, об'єднання, живі форми масової роботи
ВідповістиВидалитиПідозрюю, що в цей розподіл, на читачів публічних і академічних бібліотек, багато в чому штучний. Не обов'язково читач (не фонд!) різниться аж так радикально. На кафедрах достатньо літніх людей, і ви і ми орієнтуємось не лише на них. Так навіть цікавіше дослідження - Чи впливатиме на результати вид бібліотек? Як сильно?
ВидалитиЛітні люди в академічних - це ж зовсім інша категорія: доценти, професура, інтелектуали. Цікаво, а скільки у вашій академічній бібліотеці людей похилого віку, які не мають вчених ступеней. Колишніх робітників, працівників сфери обслуговування і т.д
ВидалитиТотальна більшість це студенти, але люди похилого віку без ступенів також є. Щоправда, відсоток їх виявиться незначним.
ВидалитиУ нас є читач, який приходить до бібліотеки часто і завжди(!) із свіжим пристойним анекдотом )) І чим більше слухачів у цей час, тим більше задоволення отримує цей читач)) Інколи, люди дуже потребують спілкування)) А є інший читач, який щодня приходить читати свіжі газети, бере мовчки приготовану підбірку та навіть інколи забуває казати дякую) читає і мовчки йде) Кожному - своє.
ВідповістиВидалитиЗвісно бувають винятки. Однак, питання - Чи це такі винятки, що підтверджують правило?, Чи "плацебні" і "прагматики" справді співвідносять приблизно 50/50?
ВидалитиЯ б бажала в ідеалі "задовільнити інформаційні потреби" в процесі "живого спілкування". І деякий час тому так і було. Зараз по першому пункту справи кепські, тому й вигадуємо, як зберегти читача. Бо сподіваємось все ж на кращі часи.
ВідповістиВидалитиДе ж з понад 1 млн. книговидач і 40 тис. користувачів знайти час на "живе спілкування"?! А чому зараз кепсько із "задоволенням"? Комплектування?
ВидалитиЯк бібліотекар, можу запевнити, що живе спілкування необхідне і читачам, і бібліотекарям, однак що за шаблонна думка, що якщо бібліотекар комунікабельний, то значить це позначиться на якості бібліотечних послуг (не всю літературу видасть тощо?). Я, приміром, саме завдяки спілкуванню виявляю тонкощі читацьких потреб, а тому можу допомогти активніше. Буває ж приходить читач, просить один журнал, його немає і він розчаровано іде геть. А насправді ж, що виявляється у розмові, йому підійде й інша стаття на таку-то тему, або він не розібрався у каталозі і т.д...
ВідповістиВидалитияк на мене, спілкування - це корисний процес
Звісно корисний процес, але за певної кількості користувачів це просто недозволена розкіш самотужки виясняти читацькі інтереси, чи вчити користуватися каталогом.
ВидалитиОднак, питання залишається актуальним - мила розмова задовольнила читача, чи все-таки документи, які вдалось знайти завдяки розмові?
Зараз просто не маю ні часу, ні можливостей, щоб поставити цей експеримент, але дуже сподіваюсь, що цього року таки вдасться його провести.