Практичне бібліотекознавство

Наука ускладнилась. Якщо сидячи за шкільною партою можна було за виграшки пробігтися голяка Сіракузами разом з Архімедом, чи впиратися разом з Галілеєм «А вона таки крутиться», то сьогодні значно важче зрозуміти, що ж такого особливого у відкритті гіґґсівського бозона? Подібно ускладнилось і бібліотекознавство. Перед багатьма з нас повстає питання – Для чого колупатися в особливостях корпоративної каталогізації, чи тонкощах формату УКРМАРК, якщо за минулий рік нових надходжень кіт наплакав, а єдина загадка світобудови, яка цікавить колег-співробітників – скільки гривень додали до пенсії? 25, чи 30?

Однак наука не обмежується лише дослідженнями мікросвіту, чи надшвидкостей. Наприклад, захисна стіна у метро суттєво зменшує кількість нещасних випадків і самогубств... 

…магнітно-резонансна томографія дозволяє переконатись, що в момент вирішення завдання задіяно практично всі ділянки головного мозку, а не міфічні 10%... 

…таргани-кіборги вчаться розшукувати людей під завалами. 

Такі винаходи можна побачити і помацати, про міфи назавжди забути і хіба що пристрасні прихильники торсійних полів, чи діанетики стануть заперечувати проти таких благ. А які міфи може спростовувати бібліотекознавство? Які свої іграшки може показати? 

Кілька відповідей на ці запитання я маю (або думаю, що маю) і напевне поділюся ними у майбутніх постах. А поки звертаюсь по допомогу до «колективного розуму» – які відповіді підкажете?

Звісно ж, за наявності цікавих завдань і активних бібліотекарів усі ці питання потрібно спробувати вирішити. Надійними та зручними знаряддями для комунікації ми володіємо, так що за безпечними пробірками, вибухівками, скальпелями… справа також не стане?