Рамон-Альберто Мансо-Родрігес (Ramón-Alberto Manso-Rodríguez) захопився благодатним впливом онлайнових книжкових клубів на популяризацію читання та підсунув бібліотекам простеньку елегантну ідею – підглянути, запозичити і замутити власний. Теоретично все дуже просто: створюємо у популярній соцмережі групу, або сторінку, призначаємо модератора, визначаємось з аудиторією, політикою наповнення та просування, дбаємо про зворотній зв’язок, направляємо обговорення у потрібне русло.
Не знаю, чи досягли іспанські бібліотеки значних успіхів у процесі створення віртуальних книжкових клубів, але в українських реаліях на нас чекають додаткові перешкоди – небагате комплектування фондів у поєднанні з оперативними пропозиціями від напівлегальних ресурсів.
Чи сниться нашим бібліотекам така кількість вподобань? |
Пропонувати книги, які ніде прочитати = алогічно, тому на сторінках клубу нам доведеться: або запихати наявну літературу у нове пакування з блискітками, або рекламувати чужі веб-ресурси. Фанатична відданість лише одному з цих шляхів приведе до неконкурентноспроможності ресурсу, або до безцільності його функціонування.
Здавалось, у вузівських бібліотеках існує альтернатива з розміщенням підручників, однак існує стійка підозра, що студенти їх і студіюють не надто охоче, тож навряд вони будуть навипередки ділитися оцінками прочитаного.
Відтак, пригадалась стара платівка про авторитет викладача, який би своєю невгасимою іскрою просвітництва запалював інфантильну біомасу. Але а) де таких викладачів знайти? і значно складніше б) навіщо їм зв’язуватись з бібліотекою?
P. S. Поділіться у коментарях – хто вже спробував організувати віртуальний книжковий клуб і здувся, чий клуб сумує без відвідувань, а чий аж тріщить від відгуків та бібліо-екстазів?
Книжных страничек, подвешенных библиотекарями в социальных сетях немало. Но все они не слишком популярны и долговечны.
ВідповістиВидалитиКстати, в Книжной премии Рунета 2013 года появилась новая номинация - "Лучший книжный блогер". Сейчас проходит голосование по 15 наиболее популярным страницам. Ни одна из них не ведется библиотекарями. :( http://www.ozon.ru/premia/nominations2013-05.html
Справді цікаво чому ни одна из них не ведется библиотекарями? Чому, на таку величезну кількість бібліотек, поки немає колег, які б були більш-менш відомими популяризаторами книг, читання?.. Невже через "книжковий авітаміноз"?
ВидалитиОх яку Ви тему зачепили, цікавенну)) Маю досвід у розробці сторінки і групи бібліотеки в соцмережі Вконтактє - обидві для дитячої-підліткової аудиторії. В Україні спостерігається тенденція - якщо бібліотеки нема в соцмережах, то її нема взагалі)) Після віртуального наповнення інформацією протягом року/півтора можна говорити про успіх чи неуспіх серед підписників. Мої середньої успішності - нема зворотнього зв`язку, тобто, коментарі не пишуть, але читають, інколи перепощують інформацію. Як показує практика, віртуальні книги читають неохоче. Тут все залежить від того, хто ставить інформацію і як подає.
ВідповістиВидалитиКнижкові клуби, створені молодими людьми в соцмережах, краще сприймаються аудиторією. Вільніші висловлювання, зворотній звязок і пов`язані із цим плюси і мінуси сторінок.
Зараз, як на мене, бібліотечних сторінок дуже багато і всі вони однотипні - звіт про роботу)) Все акуратненько із блогів перепощується в соцмережі)
Ого 1-1,5 роки! Ветеран клубної справи! Поділіться ж посиланнями? Скільки за цей час підписались? Чи клуб вплинув на використання бібфонду? Звідки читачі могли дізнатись про клуб?
ВидалитиА звідки такі підозри щодо віртуальних книг? Біля мене відчувається зовсім навпаки - паперова книга все віддаляється і віддаляється=)
http://vk.com/public27320420 - ця сторінка вже більше року успішно наповнюється вже без мого втручання)
ВидалитиВже можна стверджувати проте, що - і сторінка теж допомогла підняти імідж бібліотеки)
Консультантом виступала моя дитина) Перед запуском проекту прочитала багато статей про те, як просувати свою сторінку в соцмережах.
http://vk.com/club50915105 - цій сторінці ще року не має) це як почерк) сторінки однотипні.
Маю сподівання, що сторінка запрацює після року розкрутки.
Теоретично, такі віртуальні клуби мали би впливати на бібфонд. Можливо, таке буде в майбутньому) зараз нема. Ні опитування, ні обговорення на сторінках груп ВКонтактє майже ні до чого не приводять.
Якщо я маю друзів ВК - я натискаю відповідну навігацію і мої друзі бачать сторінку у своїх новинах: хочуть підписуються - хочуть ні. Я не прихильник спамів інформацією. Частина людей підписується після успішних масових заходів.
Як тільки гаджети, пристосовані для читання стануть доступними для всіх (так як зараз мобільні), можливо, ситуація і зміниться. Як показує моя практика - читають з екранів неохоче, зручніше, коли книга чи пристрій в руці. Завантажують же одиниці. Мене дивувало, що підлітки не переходять за посиланнями. Я цього пояснити не можу - просто факт. А, взагалі, тут ще виховувати і виховувати, бо дуже часто школярі 10-11 років не можуть знайти потрібну їм інформацію ні в ВК ні в інеті.
Супер, але це, швидше, сторінки бібліотек у соцмережі, а не книжкові клуби, як, наприклад, згадані VolNa фіналісти рос. конкурсу: Букеанариум, Что читать - Андрей Прокофьев ітд.
ВидалитиЧитати з екрану стаціонарного ПК важко, тому читання е-книг нерозривно пов'язую з наявністю відповідних компактних пристроїв.