Складний взаємозв'язок між відкритим доступом, цитуванням та фінансуванням наукових досліджень

Дослідники представили результати аналізу наукових статей, опублікованих у 2016 році, та їх цитувань, отриманих у 2016-2020 роках, у 40 предметних категоріях згідно з даними Scopus. Результати свідчать, що опубліковані в гібридних журналах статті в середньому отримали вдвічі більше цитувань, аніж ті, які опубліковано в золотих відкритих журналах! Крім того, незалежно від типу відкритості публікації, наукові роботи, що з'явилися завдяки фінансовій підтримці грантодавців зазвичай отримують на 50% більше цитувань, аніж ніким непрофінансовані роботи. Поговорімо спершу про другий результат. 

Кореляція між фінансуванням і рівнем цитування не обов’язково вказує на причинно-наслідковий зв’язок. З усім тим, кращу цитованість профінансованих статей можна спробувати пояснити наявністю відповідних ресурсів для проведення високоякісних досліджень, доступом до маркетингових інструментів, або ж просто тим, що грантодавці при розгляді заявок надавали перевагу надактуальним темам

Можливо все навпаки – спершу твої роботи часто цитують, а вже потім отримуєш щедре фінансування для майбутніх досліджень, однак роль фінансової підтримки для видимості та впливовості годі заперечувати, й досить мріяти, що без грошей українські вчені зможуть продукувати проривні наукові результати. 

Гібридний доступ виявився цитованішим за золотий, тож ми бачимо, що навіть вибір способу відкритої публікації може мати значний вплив на її подальше використання іншими вченими. Складно пояснити чому так трапилося і мені не хочеться знову звинувачувати золоті відкриті журнали у неякісному рецензуванні. 


Для українців, мабуть, важливіше дізнатися, що відповідно до результатів цього (і не тільки) дослідження використання відкритих репозиторіїв має значний позитивний ефект на цитованість робіт і навіть для статей без фінансування! 

Цікаво, що відкриті репозитарії значно частіше використовували вчені, що мали фінансування на проведення досліджень. Тобто, навіть маючи кошти на представлення результатів у гібридному відкритому доступі, більшість авторів однаково самоархівували препринти. 

З досвіду знаю, що представити препринт, наприклад, у bioRxiv, значно складніше, аніж опублікуватися у більшості вітчизняних журналів і не факт, що такий позитивний ефект щодо цитованості здатні приносити всі відкриті архіви, зокрема українські інституційні репозитарії. 

Однак, якщо ви працюєте в Україні, то, швидше за все, у вас скрута з фінансуванням, нема коштів на золотий, чи гібридний відкритий доступ, тому – самоархівуйте препринти, копіюйте звички “багатих”, однаково нам нема особливо з чого обирати.

Немає коментарів:

Дописати коментар