Зазираємо за паркани Відкритого доступу

Редакційна колегія провідного наукового журналу з досліджень зображень мозку Neuroimage пішла у відставку після того, як Elsevier відмовився знизити збір за публікацію статті у журналі. Колишній головний редактор заявив, що ексредактори Neuroimage планують створити новий журнал і “забирають з собою репутацію”. Бібліотекарі повинні пам'ятати інший успішний приклад такої протестної міграції, що пов'язаний зі створенням журналу Quantitative Science Studies, тож сподіваюся, що й цим бунтарям все вдасться.

Зауважте, що луснуло терпіння саме у редакторів Neuroimage, а не в авторів, які справно сплачують USD 3450 за відкритий доступ. Редакції наших наукових журналів часто скаржаться на проблеми з фінансуванням, але чомусь на знак протесту ще жодна редакція масово не звільнилася?! Ніхто з читачів такий жест не оцінить, чи нема репутації, яку б можна було забрати з собою? 

Тим часом все більше чиновників ЄС погоджуються з тим, що негайний відкритий доступ до результатів досліджень, що з'явилися завдяки держфінансуванню, повинен стати нормою. Останню версію відповідного проєкту щодо наукових публікацій погоджено на технічному рівні Радою ЄС і вже 23 травня цей документ може отримати “зелене світло”.  

Важко перелічити всі відкриті наукові ініціативи ЄС (наприклад, Open Research Europe), тому очевидно, що лобістам комерційних гравців усе важче стримувати поступ здорового глузду в об'єднаній Європі. Більшість українських науковців не мають ані доступу до дослідницьких європейських грантів, ані грошей для сплати космічного APC, тому за цими глобальними рухами знову доведеться спостерігати з Глибокого Півдня. 

Паралельно британські університетські бібліотеки обурені вартістю е-підручників, які зараз набагато дорожчі за свої паперові аналоги. Так, наприклад, згідно з порівняльними таблицями від ініціативи EbookSOS, популярний друкований підручник з біології коштує GBP 75 (3500 грн), а ліцензія на цю електронну книгу для 3 користувачів коштує GBP 975 (45500 грн)! 

Звичайно більшу частину прибутків отримують видавці, проте якщо вартість примірника 3500 грн, то є шанси, що й авторам виплатять пристойні гонорари, а відтак вчені будуть мотивовані створювати підручники, рухати освіту вперед, розвивати наукову термінологію рідною мовою… Зараз схоже, що наші автори повинні працювати над університетськими підручниками майже безплатно, поки ректори мурують собі ще і ще один маєток під Києвом. 

Водночас спробуйте запитати в українських університетських видавництвах про е-підручники? Як правило, ці творці радянських вирвиоко макетів, що надають поліграфічні послуги за завищеними цінами, навіть DOI зареєструвати не зможуть, які там EPUB! 

Скаржився якось, що українському бібліотекарю кортить хоч раз у житті пограти у “вищій академічній лізі”. Війна відкинула нас ще далі, у самий хвіст турнірної таблиці, й мені вже не вдасться вибратися з цієї “зони вильоту”. Однак, якщо перестати взагалі зазирати за іноземні наукові паркани, то швидко деградую, а такої безвідповідальності не можу собі дозволити.