У липні 2020 р. Міністерство освіти і науки України вирішило не укладати з Elsevier договір про доступ до Scopus, тому що «в базі було виявлено журнал, що видається в Криму установою, яка відносить себе до Російської Федерації». Крім того, в офіційній заяві сказано: «МОН готове розглянути можливість відновлення співпраці та укладання договору після виключення журналу Physical Oceanography з бази даних Scopus». За вікном листопад 2020 р., журнал досі представлений в Scopus, а МОН ухвалило рішення передплатити на рік електронні книги Elsevier для українських бюджетних установ. На додачу до книг ScienceDirect кожна установа отримає доступ до Scopus (до 31 травня).
У липневій заяві також повідомлялося, що МОН підготувало звернення й до Clarivate Analytics з вимогою виключити журнал «Physical Oceanography» з бази Web of Science. Результат цього звернення можна побачити в Master Journal List – Publisher: Sevastopol, Russia.
Жодної офіційної відповіді від Elsevier, чи Clarivate на заяву МОН знайти не вдалось. Щоправда, монівська заява на сайті доступна лише українською, тому від самого початку було мало шансів, що їй вдасться наробити галасу у світових медіа.
Українці мають доступ до Scopus, компанії отримали українські гроші, журнал і нині там. Чого нас навчила вся ця історія?
Корпорації розуміють тільки мову грошей. Так і будуть писати Севастополь, Росія. Яка їм різниця, якщо українці все одно куплять? Комусь в МОНі виявляється дуже потрібен Скопус. Чого раптом? Щось тут нечисто.
ВідповістиВидалитиНе купують - зле, купують - нечисто) Процес непрозорий у порівнянні з тим ж Берклі, але у нас в країні й нема ніби інших прикладів ведення перемовин.
ВидалитиУ нас нет никакого плана в части Элзивера и Скопуса. Все спорадически. Если в Мон связь между Скопусом и надуванием рейтингов наших университетов уже нашли, то тогда это не случайное решение. За ширмой Скопуса очень удобно надуть мировой рейтинг нашим университета. Надуть удобно, но подрасти в рейтинге по делу - нет.
ВидалитиЗв'язок з рейтингами університетів -- це якось надто тонко для наших чиновників. Там повинно бути щось просте і прямолінійне як, наприклад, чиновницький профіт на ремонті доріг.
ВидалитиА про чиновницький профіт від потоку іноземних студентів, Ви про це не думали, чи іноземці сюди їдуть голі та босі, та їдуть "вчитися"? Там де є гроші на вході, завжди є профіт.
ВидалитиКапля в море от этих иностранных студентов (кроме медицинских вузов). Банальный государственный заказ - вот оно касание царя Мидаса для наших ректоров. Плюс вечные ремонты.
ВидалитиДа? Некоторые наши университеты уже отчитываться более 10 процентами таким иностранцев в структуре своих студентов. И каждый из них не бедный, и большинство просто не тянут учится. Тут нужно продолжать, как в таких условиях "завалялся профит"?
ВидалитиМоже, малося на увазі "Закалялся профит"? Про ремонты и державні гроші то також правильно. Але то мова про державні гроші, за які можна потрапити під перевірку державних органів. А гроші від іноземних студентів, тих, хто вічно здає та перездає щось там протягом 5 років навчання, знаючи погану нашу мову, не то що сам предмет навчання....то вже інші гроші. Майже за межами відповідальності. Майже.
ВидалитиЦікаво, а яким був план Б від МОН? Усі ж знали що ніхто в Elsevier та Clarivate і вухом не поведе -- влітку послати у дупу, щоб восени просити продати?
ВідповістиВидалитиВлітку була частково інша монівська команда - навряд попередник залишив теперішньому тво конверт з планом Б)
ВидалитиТут влияют не фамилии в команде, а общий уровень компетенции. Эти решения не компетентны абсолютно.
ВидалитиВся ця історія навчила - що за ті самі гроші ми ще отримали книги. Відтак, або ми дуже переплачуємо за Скопус, або Ельзевір готовий давати нам Скопус навіть безкоштовно тільки, щоб Україна не зіскочила зі Скопусівської голки.
ВідповістиВидалитиВажко сказати чим вони там в Elsevier дихають, але навряд хочуть залишати українських користувачів тет-а-тет з базами WoS. Однак, я далі не розумію для чого Україні відразу 2 реферативні бази даних і жодних повних текстів??
ВидалитиВОС нужен просто для отвода глаз, что бы за Скопус не дергали разными вопросами.
ВидалитиНічогенький такий собі фінт на кілька мільйонів!.. Але схоже, що коментатори також не розуміють для чого нам майже однакові продукти і від Elsevier , і від Clarivate?..
ВидалитиТак це з мільйони не з власної кишені!!! Це з державні гроші, тобто кишеня чужа. А однакові продукти, то проблема некомпетентних замовників від МОНу і не більше.
ВидалитиПогоджуюся, якби мова була про ремонт на власній кухні за свої гроші, то всі б до цього ставилися значно серйозніше.
ВидалитиЦе добре сказано про "ремонт на власній кухні". Ви так добре агітуємо за аплікацію зарубіжного досвіду, але чомусь не кажемо про необхідність державного тендеру для видавців щодо публікації статей наших науковців, або по підписку на журнали, або на доступ до баз. Прозорого та відкритого тендеру. Ви чули колись про такі з боку нашого МОНу? Разом з тим, маємо кулуар.
ВидалитиАбсолютно верно. Главное, чтобы Украина не спрыгнула с иглы Скопуса. Наркотик нужно принимать систематически, чтобы зависеть от него всецело. Поэтому, Скопус нам предоставили бы и почти бесплатно, что бы кровь не отвыкла от наркотика. В бизнес стратегии Элзивера, Скопус, а именно доступ к базе, это просто сопутствующий продукт. А главное это либо подписка на их журналы, т.е. доступ к бандлам журналов, либо договор на оплату публикации статей. Но, мы в этом плане для Элзивера не интересны, так как финансово на дне. И тут появляется третий мотив Элзивера нам впихывать Скопус - держать нас под влиянием университетских рейтингов Таймз и QS, ведь почти треть общего рейтинга университета это публикации и цитирования только в....Скопусе. Если Украина забудет о Скопусе, то тогда и университетские рейтинги уйдут у нас на второй план. Если с десяток таких, пусть и бедных стран, будут игнорировать университетские рейтинги, то у Таймс и QS будет ступор полнейший. Такой себе картель неформальный мировой в сфере науки и образования. Кстати, Элзивер уже пытался почти два года назад купить рейтинг Таймс, но промахнулся. А наш МОН, видно так и не научился говорить с Элзивером с позиции равного.
ВідповістиВидалитиАле ж поки THE та QS не мають якогось особливого впливу в Україні?! Потрипив університет - добре, не потрапив - також не дадуть пропасти за бюджетні гроші. Навіть якщо подивитися на цьогорічне фінансування наукових проєктів - від позицій у рейтингу точно не залежить, а деякі установи, мабуть, взагалі майжу нічого наукового не публікують.
Видалити"Але ж поки THE та QS не мають якогось особливого впливу в Україні?!"......Мають, ще й який вплив мають, бо саме ці рейтинги використовуються зарубіжними студентами з третіх країн світу (дуже бідних країн), щоб обирати собі університети на "навчання", точніша для "отримання диплому". Особливо привабливими є ті країни, де процвітає корупція (це про нас), та де якимось дивним чином є унверситети, які потрапили до цих двох відомих рейтингів. Якщо нас не буде у рейтингах взагалі, то потік зарубіжних студентів значно впаде. Тому, тут Скопус не про науку взагалі. Він інструментально про освіту, а конкрентно про міжнародні потоки студентських мас з бідних країн. Декілька місяців тому у Вас був допись з аналітикою, на що йдуть окремі університети, щоб не просто бути у цих рейтингах, а щоб і ще там добре піднятися по сходинках. Невже Ви припускаєте, що ота їх хімія з рейтинговими балами не має конкретної мети? Має, це магніт, для окремої маси абітурієнтів саме з погано розвинутих країн світу, де диктатура рейтингів заполонила мізки батьків з грошима. Тому, роль СКОПУСа для позиціювання університетів у рейтингах очевидна і до науки, як такої, це немає жодного відношення. Нажаль.
ВідповістиВидалитиЯк нам мене, то просто адміністрації цих зво стало просто цікаво, чи за допомогою своїх та дружніх журналів їм вдасть вплинути на позицію в рейтингу. Гадаю, що співпраця з країнами-імпортерами студентів тягнеться ще з радянських часів, а зараз їх ніхто особливо не опитував, чи бачили вони позицію університету в світових рейтингах. Мені тут бракує інформації, можу абсолютно помилятися, але важко знайти про це відкриті джерела.
ВидалитиПро "дружні" журнали, то цікава історія. Але, перше за все, потрібно говорити про ті журнали Скопуса, власниками яких, або видавцями є наші університети. Майже усі наші університети, які є у рейтингах Таймз або QS, мають журнали, які є у базі Скопус. Якщо поглянути на структуру статей цих журналів за авторами, то величезна частка авторів, які є одночасно викладачами цих університетів просто вражає. Журнали зарубіжних унверситетів з розвинутих країн, які є у Скопусі, демонструють зовсім іншу поведінку. Достатньо подивитися на такі університетські журнали, які видаються великими видавцями накшталт Елзівера, Тейлора та Френсиса або Сейдж. В результаті, використовуючи базу Скопус, деякі наші університети "гонять" Гірш своїх викладачів, ставлячі рекорди, цитуючи один одного у своїх же університетських журналах, публікуючи безкінечні статті без зупинки, які у світі нічто не читає. Ці "рекорди" оцінює наш МОН, видаючи у відповідь купу державних грошей під гранти, які "освоюють" не стільки викладачі-автори статей, а адміністрація університетів. Ось тут Вам роль Скопуса величезна, а все що вище, нагадує якусь демо-версію науки, але з реальними державними, а не демо-грошима.
ВидалитиДля прикладу КНУ Шевченка - майже немає своїх скопусівських журналів, але є в рейтингах.
ВидалитиДобрий кейс з КНУ Шевченка. Разом з тим, усі наші університети, що потрапили до двох найбільш відомих рейтингів світу Таймз та QS, кожен є оремим кейсом для вивчення у частині ролі Скопусу. Наявність своїх Скопусовських журналів, кількість публікацій авторів у цих журналах, кількість самоцитувань цих авторів у таких журналах, кількість крос-цитувань (цитувань своїх колег з цього ж університету). Це алгоритм вивчення питання (або "хімічна" реакція) як наші унверситети використвують Скопус та навіщо він їм потрібен. Якщо навіть трохи заглибитися у цьому напрямку, то можна сказати, що саме зараз СКОПУС для наших університетів це кисень для космонавта у відкритому космосі. Ну ніяк без нього, або потрібно зовсім по іншому дивитися на науку, як систему, що забезпечує стале зростання і у позиціях рейтингу. Стале, значит поступове, а не інерційно-реанімаційне. У нас, це поки що нагадує реанімаційне відділення, де СКОПУС - то є електрошок, після якого пацієнт може зіскочити з ліжка та навіть встановити світовий рекорд у бігу на коротку дистанцію, але потім знову непритомніє, та повертається до реанімації. І як довго це все буде продовжуватися? Скопусовський публікаційно-самоцитований електрошокер, світовий рекорд з бігу та повернення до реанімації? Можливості такої терапії вичерпні і одного моменту можна замість реанімації потрапити вже зовсім в інший світ, звідкіля повернення не має....
ВидалитиАле ж ніхто у нас особливо не полює на "скопусівських" авторів?! Запхати власний журнал можливо й досі хочуть, але тут швидше основний мотив - дешево і багато публікувати роботи для самого ректора, проректорів.
ВидалитиВ советские времена были совсем другие механизмы привлечения иностранных студентов. Про химию такую и рейтинги тогда речь не шла. А то как сейчас агитировать наши университеты в зарубежных поездках и как громко говорят, что они в рейтингах, хорошо известно. Поэтому, Ваше сравнение с советскими временами не корректно.
ВідповістиВидалитиТак, у "Советські" часи ніхто і не думав, що цілу систему вищої освіти можна поставити у залежність від одного єдиного продукту, та щей й Західного походження, тобто Скопуса. Видно, що за майже 30 років незалежності ми так і не стали незалежними та самодостатними.
ВідповістиВидалити