Від Індії до України: стимулювання публікацій у топових наукових журналах

Уряд Індії думає над пропозицією щодо преміювання аспірантів за публікації статей у топових наукових виданнях. Приблизно $700 індійський уряд готовий «віддати» за таку статтю, проте самі науковці стверджують, що це призведе до росту публікації псевдонаукового спаму та різноманітних неетичних маніпуляцій, а не до покращення якості наукових робіт. Крім того, індійські вчені критикують цю ініціативу ще й через те, що вона визнає індійські журнали апріорі менш престижними, а це означає, що ініціатива стимулюватиме індусів публікувати оригінальні наукові роботи в іноземних журналах, що ще більше погіршить якість індійських журналів. 

Для підтвердження цих висновків, Nature наводить посилання на дослідження італійців – запровадження політики грошових винагород у Китаї, Південній Кореї та Туреччині за публікації статей у престижних журналах призвело до того, що збільшилася кількість статей, які надіслано на розгляд у журнал Science, проте збільшилася і кількість відмов для авторів з цих країн. 


Не можу не сказати, що $700 за публікацію – це дуже хороші гроші для українського аспіранта у 2019 р. Побоювання групи індійських вчених ніби й зрозумілі, але… Бачу, що в Україні люди часто навіть не уявляють, як завантажити файл у формі подачі рукопису для рецензування, або навіть не знають, що є така кнопка на сайті журналу. Тому, на мою думку, будь-яка взаємодія з журналами рівня Science піде тільки на користь нашим авторам, проректорам з науки, чиновникам ітд. 

Крім того, у багатьох українських університетах вже давно проводять несміливі спроби такого мотивування, тож цікаво перевірити, чи якось вплинуло це регіональне преміювання на кількість наших відмов у Science?

14 коментарів:

  1. Ну, якоюсь мірою фінансове мотивування існує і так - оскільки число статей у виданнях, видимих у Скопус чи WoS, є одним із факторів оцінювання чи звітування, чи відбору на якісь премії... Але, звісно, психологічно це трошки інше плюс лінійна залежість. Знаю, що у Вірменії теж платили (може, платять) якісь фіксовані суми за статті у журналах з IF - при чому там розмір оплати чітко залежав від величини IF (що, звісно, можна ще багато і критично обговорювати).

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. IF не обраховують для гуманітарних журналів, тому його справді не варто усім рекомендувати), але, як на мене, збільшення кількості відмов - це цілком нормально при рості кількості публікацій. З Китаю ще зовсім нещодавно, також, сміялися за над-прагнення до публікацій, а от зараз захитались навіть лідерські позиції США.

      Видалити
  2. Анонімно21.02.19, 22:47

    Цікава тема. Перше питання: "А що таке топовий журнал?". Можливо індуси знають дуже чітке визначення цього терміну.
    Друге питання: "А яка мета збільшення кількості публікацій у топових журналах?". Популярізація національної науки, вітчизняних університетів, вчених...що буде далі як результат для нашої науки, університетів, вчених...де вона, ота мета, збільшення кількості публікацій у топ-виданнях? Третє питання: "А хто сказав, что топ-видання це не закриті, кулуарні клуби? У США так це так воно і є. Туди потрапити - просто диво якесь. Четверте: "А якже ініціатива ДОРИ, де імпакт-фактори журналів то не є майбутнє, а майбутнє - то, імпакти власне самих вчених?". Минулого тижня один впливовий індес від уряду заявив про то, що Індія повністю підтримує План S, який прагне саме до девальвації поняття "топ-журнал", а тут тобі заява від інших індусів - "друкуймося лише у топ-журналах"? Індія, видно, щось заблукала у своїх бажаннях, тому за нею йти не варто. Але...сформувати в Україні фонд щодо стимулювання наукових публікацій тих вчених, які вже досягли наукового імпакту у світі, ото буде добра справа, як для початку. У багатьох країнах все ще платять за публікацію у топ-журналах, але за свідченнями самих авторів-вчених, ніхто не розуміє, який від того ефект для національної науки, коли імпакт самих вчених не зростає, тобто звязок між імпактом журнала та імпактом вченого дуже часто відсутній. Дуже не хочеться, щоб у питанні наукових публікацій Україна стала наступною Індією.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я б взагалі розпочинав з проблемних українських галузей, там де у нас або мало публікацій, або у дуже кепських журналах. +Усім, що роздають нагороди, потрібно пояснити, що якісна публікація швидко не робиться, тому можна розпочинати хвалити навіть тих, хто просто зумів подати рукопис на розгляд. І звісно шанувати та преміювати тих, хто вже досяг результатів - просити їх ділитися досвідом з аспірантами.

      Видалити
  3. Анонімно22.02.19, 14:26

    У Національному університеті "Львівська політехніка" вже декілька років преміюють за статті у журналах, що належать до Scopus та/або WoS. Розмір премії визначається квартилем (Q1, Q2, Q3, Q4), до якого належить журнал на час виходу статті в ньому. Вважаю, прив'язка до квартилю є найбільш об'єктивна, бо величина імпакт-фактора дуже сильно залежить від галузі науки.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Десь я бачив презентацію про таке преміювання;) А є в мережі це Положення про преміювання в "Львівська політехніка"? Підкажете лінк?

      Видалити
    2. Анонімно22.02.19, 16:32

      так, прошу http://lp.edu.ua/sites/default/files/attach/2018/7903/31_polozhennya_pro_materialne_zaohochennya_363-371.pdf

      Видалити
    3. Ого! Q1 – розмір премії становить до 12 мінімальних заробітних плат. 4173 грн. Х 12 = 50076 грн! Аж хочеться статтю для ЛП написати) От тільки лякає це до - не підкажете, що це означає на практиці? Можуть дати 50, а можуть і 5?

      Видалити
    4. Анонімно22.02.19, 21:52

      Так, Ви правильно, зауважили, що в цьому положенні є "до". Часто дають втричі менше, і це на весь колектив авторів.

      Видалити
    5. Анонімно22.02.19, 22:14

      Преміювання за публікації це добре. Приклад з Львівською політехнікою доречний. Цікаво, а подальші цитування таких статей потім відстежуються та враховуються у преміюванні також? Якщо ні, то Політехніка преміює за імпакт-фактор журналу, а не вченого. А якщо така стаття взагалі потім не цитується і нікому не потрібна? А максимальний розмір премії у майже 2000 доларів за статтю....так то рівень преміювання у розвинених країнах Європи! Прямо тобі Школа Економіки у Лондоні або супер-потужна політехніка з Мілану!

      Видалити
    6. 16 тис. за одноосібну публікацію в Q1 теж незле, але про 50 тис. краще звучало) Можна собі купити новий лептоп, щоб написати ще публікацій)), але от якщо і участь у закордонних конференціях потрібно собі компенсувати з цих грошей - тоді, взагалі, негусто(

      Видалити
    7. Це некоректно "не цитується і нікому не потрібна". Кількість цитувань не сигналізує про корисність, якість... дослідження, крім того потрібно зважати на галузь - у багатьох гуманітарних дисциплінах стаття в середньому отримує менш ніж 1 цитування за 10 років, а от в деяких біомедичних галузях - понад 40!

      Видалити
  4. Анонімно23.02.19, 12:51

    Коректно. Чи можна назвати існуючі зараз та поширені у світі інші форми виміру наукового імпакту? А от де Ви праві, так це щодо того, що не коректно порівнювати рівень цітувані між різними науками. Оце не коректно. Вибачте, але гарфільда ще ніхто не відміняв та не відносив до "баласту" наукометрії. Так, протягом декількох насутпних років зявляться інші форми виміру накового імпакту, які наберуть поширення у світі, але зараз....зараз окрім рівня цитування нічого не видумали, щоб широко використовувати. Тому, почекаємо. Публікація у Q 1....якщо автори добре знають географію, то після такої публікації їм варто шукати роботу в дуже доброму університеті у Європі та світі. Нашим університетам по рівню не Q1, а Q3 вже було б супер зараз.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Імпакт - це впливовість роботи, а її корисність - це вже інша річ, актуальність ще інша, цінність ітд. Ми полюбляємо дуже вільно трактувати, ототожнювати ці базові поняття і тому в світі так багато сварок через наукометрію.

      Видалити