У Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського відбулися вибори на посаду генерального директора: Олег Сербін набрав 155 голосів, Володимир Попик – 83, проти всіх – 45. Все зрозуміло, але… Відповідно до Статуту – генеральний директор НБУВ призначається на посаду Президією НАН України за рекомендацією загальних зборів Відділення історії, філософії та права НАН України. На закритому засіданні членам Відділення ніби вдалось знайти вмотивовані заперечення і рекомендувати Президії НАН призначити виконувача обов’язків та оголосити новий конкурс.
Згідно з Положенням – лише штатний науковий працівник НБУВ мав право брати участь у виборах, і тут члени Відділення постфактум прозріли, яку кривду вони чинять справжнісіньким бібліотекарям, та й вирішили не визнавати результати виборів.
Існує стійка підозра, що за іншого результату – рішення Відділення було б зовсім іншим, тим більше, що бібліотечні працівники НБУВ чітко висловили свою позицію через лист-подання.
Абсолютно не зрозуміло, чого досягне Президія НАН, якщо погодиться з рекомендацією Відділення – невже через півроку результати нових виборів можуть бути інші?
UPD. Цікавий спітч Володимира Попика на Зборах трудового колективу 24 квітня 2018 року: «Я член-кореспондент, тобто у мене по
життєве членство в Академії і тут моїх проблем немає. Проблеми будуть у колективу. Отут будуть проблеми великі. Я вам вже говорив – і на зборах
говорив, і попереджав, що треба думати про самозбереження, про самозахист, про інтереси бібліотеки. Не про інтереси того, хто претендує десь на посаду, і хто обіцяє бозна-що. Це обіцяти можна тут. В Академії, тим людям, які приймають рішення, такі обіцянки не проходять. Ви це повинні добре розуміти. Відхилення результатів виборів зараз відбувається по багатьох установах Академії наук, і відбувається, зокрема, тому що [не можу розібрати] він руйнує академічну систему, руйнує академічну науку».
UPD2. Президія НАН України призначила виконувачем обов’язків керівника НБУВ на строк 6 місяців директора Інституту рукопису НБУВ члена-кореспондента НАН України Любов Дубровіну.
Та скільки вже можна лякати бібліотекарів «головної бібліотеки країни» у яких зарплата 4 тисячі?!
UPD3. 7 жовтня 2018 р. генеральним директором Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського обрано члена-кореспондента Національної академії наук України, доктора історичних наук, професора Любов Дубровіну. Заявок на участь від інших претендентів не надходило.
Щось не видно там такого, що претендент має бути тільки з даного колективу...
ВідповістиВидалитиА от що кандидати мають рівні права - це записано чітко. Вихлдить, що не рівні...
У Статуті НБУВ є пункт 1.6 - Право висування кандидатів мають Вчена рада та колективи наукових підрозділів НБУВ. Сьогодні Кремнієва долина загинається бо недостатньо відкрита для інновацій, а тут у 21 столітті маємо статут а-ля тільки щоб хтось чужий не прийшов.
ВидалитиА хіба колектив якогось підрозділу не може висунути кандидатуру, яку вони вважають достойною? Може, от тільки ця кандидатура працює зараз в іншому місці)
ВидалитиМоже, але сумнівно, щоб колектив висунув особу з якої не працював раніше, хіба попросять надіслати «боярина великороссийских людей».
ВидалитиЕвгений Гаев: Я отстал от этих событий, увы!
ВідповістиВидалитиВики сообщает, что директором все-таки Сербин О.О.,
https://uk.wikipedia.org/.../%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1...
Хорошо это, или плохо?
По своему 45-летнему стажу посещения ЦНБ им. Вернадского знаю, на каком первобытном уровне она находится завдяки попередникам...
Тут можна побачити зміни до вікі-статті, що очікують на перевірку, зокрема й ті, що стосуються нещодавніх виборів.
Видалити