Новий Порядок формування Переліку наукових фахових видань України

З’явився Наказ МОН України від 15.01.2018 № 32 «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України». Тепер під час включення наукового видання до Переліку наукових фахових видань України йому буде присвоюватися відповідна категорія, яку разом з датою включення до Переліку необхідно вказувати у вихідних відомостях видання: 1) категорія «А» присвоюється науковим фаховим виданням, включеним до міжнародних наукометричних баз даних Web of Science Core Collection та/або Scopus; 2) категорія «Б» присвоюється іншим науковим фаховим виданням, які відповідають вимогам Порядку; 3) категорія «В» присвоюється всім науковим фаховим виданням, включеним до Переліку на день затвердження Порядку наказами МОН. Яке протягом 2 років видання категорії «В» не отримало права на присвоєння категорії «А» чи категорії «Б», то воно виключається з Переліку без права поновлення. 

Вимоги до журналів категорії «Б» ми вже неодноразово обговорювали на сторінках блогу – наявність свідоцтва про держреєстрацію, ISSN, DOI, веб-сайт з українським та англійським інтерфейсами, політику видання, відповідний склад редколегії, дотримуватись процедури рецензування та редакційної етики ітд. Для чогось таки притягли SENSE, а МОН й далі тримає у таємниці «перелік рекомендованих профільних міжнародних наукометричних баз». 


Знову не обійшлося без ляпів – «Кожен з цих фахівців, включаючи головного редактора видання, повинен мати …не менше однієї [публікації] за останні три роки, опублікованих щонайменше у двох різних виданнях, включених до Web of Science Core Collection та/або Scopus». 

Цікаво, що такі відносно суворі вимоги лише до членів редколегій, а от рецензентам, які повинні «забезпечити якісне незалежне рецензування», достатньо мати 1 публікацію у виданнях Переліку. 

Здорово, що з Переліку обіцяють виганяти видання за «систематичні публікації матеріалів, які не містять нових наукових результатів», а відповідальними за організацію рецензування статей та дотримання академічної доброчесності є голова та члени редакційної колегії. От буде цікаво поглянути, як власник журналу вимагатиме пропустити лайно, а головний редактор опиратиметься. 

Новий Порядок не вирішить усіх проблем вітчизняної наукової періодики, але може принести хоча б якісь додаткові моральні прухи справжнім українським науковцям. Однак, питання – як це все перевірятимуть? Хто завадить збрехати, наприклад, що всі члени редколегії мають публікації у Web of Science та Scopus? 

Водночас, ще протягом 2 років можна буде гаратати все підряд у деякі вітчизняні журнали, тож чекаємо на нових кумедних переможців у номінації «Смітниковий журнал року».

26 коментарів:

  1. Дійсно питань залишилося багато. Ось таке питання. Ви згадуете, що будуть виганяти за систематичні публікації матеріалів, які не містять нових наукових результатів. Хто і на підставі чого буде робити висновок, що статті не містять науки?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Мене тут також цікавить слово "систематичні" - як часто? 2-3 рази у рік можна?

      Видалити
  2. Взагалі цей проект потребує серьозного супроводу. Для чого заявки засновникам подавати у паперовому вигляді. А оце (треба подати): два останні номери видання по одному примірнику з копіями рецензій на опубліковані матеріали (з забезпеченням анонімності особи рецензента). А якщо видання електронне?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Гадаю, просто роздрукувати відповідні електронні матеріали від рецензентів і видалити нікнейми. Як на мене, для наших реалій це ґуд.

      Видалити
    2. Це у випадку, якщо вони їх зарахують... "Рецензії мають бути підписані власноруч або ЕЦП" - чи прийме наш МОН авторизацію логін/пароль як ЕЦП?

      Видалити
  3. Анонімно06.03.18, 19:42

    Для того, щоб контролювати виконання цього наказу, Міністерство має створити департамент з чисельним штатом працівників, які мають бути супер-експертами у видавничій справі. Тому, усе як завжди - написати непоганий документ можна, а от реалізувати його...І от ще питання - а як бути з іноземними виданнями, з США, Британії, Німеччини....? Їм що, також потрібно заявки подавати та підлаштовувати свої Ради під вимоги Міністерства? Думаю, що зарубіжні відомі видання забудуть про Україну назавжди. Потім про Україну забудуть Томпсон та СКОПУС, бо на політику останніх впливають великі видавництва. Буде своє "князівство", відрізане від міжнародної академічної та видавничої спільнот. Перші ніж щось затверджувати (Наказ), потрібно спочатку у деталях опрацювати механізм його реалізації. Тому, усе як завжди.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Мова ж про Перелік наукових фахових видань України, тож до чого тут іноземні видання? Навпаки, повинен вирости рівень наших видань, що британці й німці тут публікуватися захочуть. Але якщо ніхто не контролюватиме, то...

      Видалити
  4. Анонімно06.03.18, 21:59

    А яким чином тоді до ринку України зайдуть іноземні журнали? За якими такими критеріями вони будуть відноситься до фахових, якщо їх не буде у цьому списку? Німці і британці будуть публікуватися у наших журналах!!! Ви хочете досягти цього за рахунок контролю держ. органами країни, де процвітає корупція? Кожному зарубіжному журналу буде зрозуміло - в Україні їм робити нічого. Як мінімум зараз. Але якщо мова йде про те, що цей наказ для того, щоб з часом в українських журналах публікувалися супер-вчені з усього світу, так зробіть тоді рівні умови конкуренції для усіх журналів, і вітчизняних і зарубіжних. А так, ви цим наказом кажете зарубіжним журналам: "Почекайте ще, нехай поки що ринок буде доступний для українських журналів". А шо, зовісам слабо як в Індії (на неї ж рівняємося) сторити список з 32000 журналів, як вітчизняних, так і зарубіжних. А так "Перелік наукових фахових видань України". Це примітивний протекціонізм. Цього Україні не пробачать ані відомі світові видавництва, ні відомі вчені, а ні провідні журнальні індекси. ті, хто писав такий наказ, страждають бізнесовою близорукістю. Але ось цьому я взагалі не дивуюся. У нас це поширений недуг. А зарубіжні вчені поважають журнали, які стали потужними не за причини підтримки держави та його регулювання, а за допомогою чесної конкуренції та наснаги та таланту видавців.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Від здобувачів, університетів, аспірантів... далі вимагаються публікації в іноземних журналах! (просто потрібно уточнити, щоб не пропускати різні копєрнікуси). Для цього у нас є інші урядові накази, але це не завдання конкретного Переліку.

      Видалити
    2. Анонімно07.03.18, 11:05

      Невже інші урядові накази такі детальні щодо зарубіжних журналів, як цей перелік? Звісно, що ні. Тому, два стандарти якості журналів - це дуже погано. Перелік має бути один для усіх, і вітчизняних, і зарубіжних журналів. В іншому випадку - це чистої води протекціонізм.

      Видалити
    3. Який протекціонізм?? Що український МОН турбується про якість українських журналів?

      Видалити
    4. Анонімно07.03.18, 18:01

      Та ні...про яку там якість вітчизняних журналів турбується МОН. МОН турбується про продовження існування договірняків між авторами та журналами щодо публікації статей, інакше уся корумпована система приплоду українських вчених дасть збій. А цей наказ, за причини нереальності його якісного виконання саме МОНом і дасть змогу багатьом журналам продовжувати бути частиною таких договірняків.

      Видалити
    5. Тут, напевно, погоджусь, але спільноті потрібно якось доводити факт існування цих договірняків, щоб не бути голослівними.

      Видалити
    6. Анонімно08.03.18, 00:14

      Та тут і доводити щось не потрібно навіть. Дивимося зміст більшості журналів вітчизняних і все стає ясним - ніякого рецензування там немає. Якщо б МОН був чесний з самого початку, то МОНівці наняли б незалежного оцінювання наприклад Clarivate Analytics (що обслуговує ТОМПСОН). Все ж дуже просто - немає мізків, тоді платимо гроші тим, у кого вони є. Але тут проблема у тому, що немає і бажання щось докорінно міняти. Тому, цей Наказ - це ширма, за якою і надалі будуть творитися схеми видавання на гора "вчених".

      Видалити
    7. Ага, а Clarivate найняв би для цього індусів, або китайців, ті б найняли українців і врешті б вийшли на членів Наукового комітету)

      Видалити
    8. Анонімно08.03.18, 17:33

      Не важливо, кого б найняли Clarivate. Важливо, що вони б гарантували незалежність, обєктивність та якість оцінювання. У нас цього ніхто, як показав цей Наказ, вже гарантувати не може.

      Видалити
  5. А от вимога "письмової згоди стати членом редколегії"? От уже рахую вартість поштових розсилок по Україні і за межі + нотаріалльний переклад згоди (100% МОН буде вимагати все на державній мові) :(

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Анонімно07.03.18, 08:58

      Ця вимога - пережиток "совдепії". Є багато інших способів перевірити, чи є вчений членом Ред. колегії чи ні. Крім того, видно, що Наказ писали люди малотямущі у справі, тому що забули вони про принцип ротації вчених у складі Ради. В результаті, кожного року журнал буде знаходитися у процесі маштабної паперової тяганини щодо членів Ради. А запитали вони, оті "нетямущі", як це робиться у провідних зарубіжних журналах? У цьому наказі кожен другий пункт - це привід для дивування колег з зарубіжних країн, як вчених, так і видавців.

      Видалити
    2. Вірю що достатньо буде отримати кольоровий скан електронкою) Зараз, підозрюю, пишуть різна прізвища на сайтах, що вчені й самі не підозрюють у склад якої потужної редколегії вони входять.

      Видалити
    3. Поки нема офіційного тлумачення - важко в це повірити з нашими бюрократами :( Да і питання перекладу залишається

      Видалити
  6. Анонімно07.03.18, 13:48

    Допис від Наукового Комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій https://www.facebook.com/uasciencecops/posts/1538787049522755

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ох який жорсткий текст - Як легко бачити, обидва цих ключових положення ВІДСУТНІ у остаточному варіанті, затвердженому МОН, і ніхто навіть не повідомляв Науковий комітет про те, коли і чому вони були зняті. Тобто, у підсумку, суть документу вихолощена. Вимоги до категорії "Б" фактично зможе виконати практично кожна не дуже лінива "мурзилка" (можна прогнозувати, що в якості профільних міжнародних баз МОН буде рекомендувати Google Scholar, Copernicus, і що таке явище, як створювані спритними співвітчизниками "міжнародні" бази, знайде свого замовника).

      Видалити
    2. Анонімно07.03.18, 18:08

      І що ми маємо на виході? Наказ, який спирається на бази, щодо яких (особливо група Б) можна дискутувати вічно. Проблема у тому, що не на базах потрібно було грунтувати Наказ, а на метриках журналів. Тоді якісні журнали були б тими, які читають більше людей і посилаються на них у своїх працях. Потрібно було б розробити метричний індекс для журналів, а зараз що...знову Копернікуси і вічний диспут що воно таке є? Тому, вцілому, цей наказ неперспективний, бо має системні помилки і не враховує метрик журналів (лише дуже частково через ТОМПСОН та СКОПУС), а для інших груп - взагалі темінь суцільна.

      Видалити
    3. Для гуманітарних і частково соціальних наук наказ "на метриках" був би далеко неідеальним. Як на мене, то проблема, навпаки, що ми знову отримали наказ не на базах, а на примхах МОН.

      Видалити
  7. Я тут уважно почитав: наказ, дискусію тут, дискусію на сусідній гілці, дискусію у фейсбуці, та зрозумів, як же сильно відстав від поточних реалій вітчизняної науки. Навіть словосполучення зустрічаються якісь нові, незнайомі та трохо дивні, напр., "український ринок наукових журналів". Що це за єдинорог? Ніколи не стрічав. Хоча звучить дуже по-гройсманівськи, етада. Але тут я тільки підзакляк, накрився подушкою й уважніше вчитався. А от історія про те, як Clarivate Analytics обслуговує якусь (цьоцю?) Томпсон увігнала мене в остаточний ступор. Утім, це все - офтоп.
    По суті питання в мене одне: Наказ було підписано 15 січня. На початку лютого він уже весело почимчикував у Мінюст. Чому НК підняв бучу лише зараз (та й ще гордо заявляє, що, звичайно, далеко не всі його члени встигли ознайомитись з остаточним текстом)? По складам читають?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Це потрібно монівців і комітетчиків запитувати чому стоїть дата 15 січня, адже широкому загалу повідомили про реєстрацію значно пізніші. Мабуть, якісь тонкі бюрпроцедури.

      Видалити