Олексій Колежук: «Однією з таких важливих для нас тез – про що ми відверто казали в обговоренні – було те, що перелік галузевих наукометричних баз, в яких мають індексуватися видання категорії «Б», мав затверджуватися МОН за погодженням з НК. Це дозволило б ставити планку по-різному для різних наук, скажімо, для тих галузей, які взагалі практично не представлені в міжнародних базах, це на початку міг би бути навіть Google Scholar, для математиків це могли б бути MathSciNet, Zentralblatt Math, і т.д. (баз є багато для різних галузей).
З часом планку можна було б змінювати, стимулюючи зростання рівня в галузі. Іншою важливою тезою було створення механізмів покарання видань за грубі порушення академічної доброчесності – п.15 версії НК містить як підставу для виключення з Переліку «порушення процедури незалежного рецензування та дотримання редакційної етики, декларованої виданням згідно п.6.6 даного Порядку».
Як легко бачити, обидва цих ключових положення ВІДСУТНІ у остаточному варіанті, затвердженому МОН, і ніхто навіть не повідомляв Науковий комітет про те, коли і чому вони були зняті. Тобто, у підсумку, суть документу вихолощена. Вимоги до категорії «Б» фактично зможе виконати практично кожна не дуже лінива мурзилка (можна прогнозувати, що в якості профільних міжнародних баз МОН буде рекомендувати Google Scholar, Copernicus, і що таке явище, як створювані спритними співвітчизниками «міжнародні» бази, знайде свого замовника)…
Які ж висновки можна зробити на майбутнє з такого досвіду співпраці з МОН (чи, принаймні, з його департаментом атестації кадрів)? Рівень довіри до дій ДАК наразі дорівнює нулю. Проглядається чітка розбіжність між декларованою Міністерством метою реформування сфери фахових видань і реальними діями учасників процесу».
P.S. Читайте більше роздумів про «зраду і перемогу» та перспективи співробітництва МОН і Наукового Комітету».
Як на мене, то усі, хто чув «на живо» виступи директора Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування Андрія Шевцова, повинні були давно здогадатися, що все це закінчиться великим кидалово.
До речі, оновлені веселі критерії
надання закладам вищої освіти статусу національного – це, здається, також
творчість цього департаменту.
Як толково сказано - "великим кидалово". А що можна було очикувати від МОН у таких делікатних питаннях, як визначення якості наукових журналів. Мясники, які увійшли до операційної з топорами, замість скальпелів. Зараз, навіть початківець в темі поставить діагноз цьому Наказу. А як усе добре починалося....і як негідно завершилося. Математиків рівняємо з економістами, з медиками, з лінгвістами...так це просто знущання з журналів та видавців. Виперли свою профанацію МОНівці на сміх усій світовій спільноті.
ВідповістиВидалитиАле навіть у такій редакції новий закон - це "небо і земля" у порівнянні з діючим, а світовій спільноті давно вже якось байдуже на наші реформаторські ініціативи в науці та освіті.
ВидалитиСвітовій спільноті поки ще не байдуже... а от байдуже їм буде після того, які великі зарубіжні видавництва повикупають останні вітчизняні більш-менш якісні журнали, а після цього ТОМПСОН та СКОПУС викинуть зі своїх баз усі інші журнали з України. Не забувайте - мова йде про гроші. Різниця лише у тому, що там договірняк є порушенням норм, а у нас - це сенс життя вітчизняної науки. Тому, поки що, не все цікаве у сфері видавництва журналів у нас скуплено іноземними гравцями, то до таких "наказів" все ще буде цікавість, як мінімум у середовищі зарубіжних вчених-авторів та видавців.
ВидалитиТа скільки там тих перекладених версій укржурналів залишилось? Менше десятка наших журналів 4-го квартилю ще не викупили. Тож, як на мене, гроші тут не надто серйозні... Мені ж найбільше шкода, що не можемо ми відразу хороший наказ прийняти в Україні. Постійно мусять повносити правок, щоб було не таке. Тішить тільки, що все більше людей це розуміє... головне, щоб не повиїжджали.
Видалити