Проект наказу МОН «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України»: який у цьому SENSE?

Наприкінці року Міністерство освіти та науки України дуже оперативно провело громадське обговорення проекту наказу МОН «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України». Повідомлення з’явилось на сайті ввечері 21 грудня 2017 р., а зауваження та пропозиції просили надсилати до 30 грудня 2017 р. Проте, текст проекту досить активно розповсюджувався через фейсбук-сторінку Наукового Комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій, тому всі зацікавлені мали час, щоб відреагувати. 

У проекті викладено дуже цікаві вимоги до складу редколегії (6.5). У сам текст, схоже, вкралася якась помилка, але сенс ніби такий – «у складі редакційної колегії видання повинно бути не менше 7 вчених, які мають хоча б 1 публікацію Web of Science Core Collection або Scopus». Уявляю, яке полювання може розпочатися в Україні за такими вченими у певних галузях! 

Абсолютна новинка проекту – під час включення наукового видання до Переліку МОН, йому присвоюється відповідна категорія: «А» – виданням, які включені до Web of Science Core Collection та/або Scopus, «Б» – виданням, які мають свідоцтво про держреєстрацію, ISSN, забезпечують рецензування, присвоюють DOI, виконують певні вимоги щодо складу редколегії, підтримують веб-сайт з українським та англійським інтерфейсом, включені до профільних міжнародних наукометричних баз даних, розміщують е-копію, або бібописи на платформі «Наукова періодика України», решта отримують «В» і через 2 роки після набуття чинності Порядком, категорія «В» припиняє своє існування. 


Влітку вже писав чому вимагати DOI погана ідея. Мій прогноз – українські редакції наукових видань вже дістали працівників ISSN, Ulrich's Periodicals Directory… тепер дістанемо і CrossRef. 

Загалом, не розумію навіщо бавитись у якісь категорії? Оприлюднили логічні вимоги щодо рецензування, складу редколегії, веб-сайту ітд. Журнал за рік не впорався – виключили з Переліку фахових. 

Найдивніший для мене момент проекту – апелювання до класифікації SENSE. Якщо при роботі з журналами автори проекту довіряють Web of Science Core Collection та Scopus, то у випадку монографій або розділів монографій пропонують поглядати ...до категорій A, B, або C за класифікацією SENSE


SENSE – ініціатива нідерландських університетів та дослідницьких організацій, яка скерована на поглиблене розуміння проблем навколишнього середовища. Згадана класифікація – SENSE Ranking of Academic Publishers. Не розумію, чому при роботі з монографіями українцям потрібно орієнтуватися на цей нідерландський досвід? Можливо, перелік справедливий для екологів, але сумніваюся, що вчені з інших галузей погодяться, що монографії Elsevier, Kluwer, Sage, Springer… це категорія Б! 

Також питання – як ці дані МОН буде перевіряти? Звісно, перевірити можна, воно відносно й не складно, і чиновники отримали новенькі підвищені зарплати… однак всі ми добре пам’ятаємо попередні монівські «веселі цифри»

Даний текст на стільки сильний, що його навіть не хочеться порівнювати з тією маячнею, якою зараз керуються в Україні для формування Переліку наукових фахових видань, а тому дуже сумніваюсь, що проект буде підтримано.

4 коментарі:

  1. Да, дійсно є там дивні речі. І не тільки ті, на яку звертає увагу шановний Пан Бібліотекар. Моє враження ось тутhttps://jicindex.com/news/news/42-130

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Потужні приклади дна ESCI відібрали! Шкода, але нові власники ВоС схоже вже забули про первісну ідею створення нової бази. Усі дивні речі проекту годі описати, але навіть у такій редакції він "занадто потужний" для України, тож, навпаки, вважаю, що йому одрубають крила.

      Видалити
  2. «у складі редакційної колегії видання повинно бути не менше 7 вчених, які мають хоча б 1 публікацію Web of Science Core Collection або Scopus»
    - вкуди слати резюме, блін ))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Самі знайдуть) +Власникам/засновникам потрібно поспішати, адже -
      Вчений може входити до складу не більш як трьох редакційних колегій видань, включених до Переліку.

      Видалити