Найкращий вчений проспекту Маяковського

Не скидає обертів Cybermetrics Lab, а разом з нею й «Бібліометрика української науки» (наша національна складова проекту Ranking of Scientists), яка пропонує переглянути оновлені рейтинги, розподіли та варіації на основі даних Google Scholar. Так, вже просто зараз, ми можемо познайомитись з рейтингами установ, наукових колективів, періодичних видань, згідно Google Scholar, а також поклацати різноманітні розподіли за галузями наук, за відомствами, містами, установами… От візьмімо для прикладу Топ 20 міст за кількістю бібліометричних портретів учених. Про що говорять нам ці дані? 


Що в Умані більше науковців ніж в Ужгороді? Ні, адже ніхто не перевіряв, чи існує якась кореляція між, скажімо, статистичними даними МОН, НАН та Google Академія. Ми лише можемо сказати, що сервіс створення профілів науковців у Google Scholar непопулярний серед закарпатських учених. 

На сторінці про проект, сказано – «Система «Бібліометрика української науки» призначена для надання суспільству цілісної картини стану вітчизняного наукового середовища», а тому цілком логічно, що поряд з даними Scopus та Web of Science подано заміри Інтернет-активності згідно Google Scholar. 

І все би було добре, якби люди, яким не сподобалось представлення здобутків їхньої установи в Scopus та WoS, не накинулися штурмувати (незахищену перед маніпуляціями, до речі) Google Scholar. За ними підтяглися інші, потім ще інші… і вже навіть академбуддисти почали задивлятися у бік ігрищ з Google Scholar.

Найстрашніше, що «Бібліометриці української науки» є куди рости! Теоретично ж можна, наприклад, організувати доволі цікавий рейтинг районів Києва за кількістю бібліометричних портретів учених у Google Scholar. Відсортувати дані за величиною h-індексу і визначити найкращого вченого Печерська, Подолу, Троєщини… чи навіть проспекту Маяковського. 

Я вже бачу (серйозно) як потім кипітиме робота в різноманітних науково-стратегічних підрозділах, задля кращого представлення альма-матер у цих рейтингах. А тут чому ми не перші? Хто в нас мешкає на Перемоги? Як нікого нема?! Здається хтось з філологічного знімав квартиру на Житомирській – швидко перевірте… 

Спитаєте, що в цьому поганого? Нехай би розвивали Інтернет-активність українських вишів? Нехай штучно, нехай командними методами, але хоч якось? Біда в тім, що усі ці танці з бубном крадуть наш час, який би можна було використати для потрапляння у справді світові авторитетні рейтинги. 

Давайте хоч спробуємо у них потрапити! Дайте рік, два… і якщо й тоді нічого не вийде, то будемо вже всі дружно навипередки профілі в Google Scholar клєпати.

8 коментарів:

  1. "...то будемо вже всі дружно навипередки профілі в Google Scholar клєпати". А чому не можна суміщувати ці процеси?.Створення профілю в ГуглАкадемія - це ж практично разова акція... (До речі, з 416 профілів вчених Дніпропетровська - 168 створеномо науковцями Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту). Практика показує, що сьогодні без адмінвпливу створення профілів вчених будь-де майже неможливе.
    Інша справа, покращання профілю установи в Scopus або WoS. І тут бібліотеки ВНЗ можуть впливати на ситуацію.
    1) опосередковано - надаючи інформаційну та бібліографічну допомогу автору у створенні статті для опублікування в журналах, що входять до цих БД. Буде стаття опублікованою та цитованою - буде підвищуватись рейтинг університету
    2) безпосередньо - працюючи над виявленням всіх можливих варіантів написання афіляції авторів університету в Scopus та WoS з метою їх обєднання в одному профілі університету.
    В кінці грудня 2015 р. наша бібліотека повернула до профілю університету в Scopus 47 публікацій.
    Тож, давайте суміщувати всі можливі варіанти покращання рейтингів у різних системах.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Для виконання цих процесів потрібні час, гроші, фахівці. Одна справа підказати вченому як вести профіль в Google Scholar, а інша його підтримувати. Звісно, ще можна поставити позначку про автоматичне оновлення і нехай все всмоктує - потрапить зайве для ціфрь краще.

      Головне, що в результаті університет отримає взамін? Лінк на сторінку профілю в ГА, які до того ж часто не загальнодоступні бо нема підтвердженої академічної адреси?

      Сенс у створені та підтримці профілів кафедр, установ, журналів... взагалі для мене не очевидний і толком ніхто не може пояснити, а-ля "от всі створюють ну і ми вирішили".

      Афіляції авторів у Scopus та WoS - прекрасно! (усіх бібліотекарів країни агітую підтримати). А що ще зробили для просування alma mater у Таймс, чи КюЕс? Там є чим зайнятися, а робити профілі в ГА завжди встигнемо.

      Видалити
  2. До Таймс та КюЕс ще й не підкрадалися. Ще не пройшов шок, коли тиждень тому знайшли у Web of Science майже 50 різноманітних написань нашого ВНЗ!!! Трошки "підсластив пілюлю" вебінар по WoS, коли в якості прикладу такої ситуації лектором був названий один з московських університетів, де цей показник був в рази вищий!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Як на мене, то це проблема ВоС і сам я був дико враженим, що їхні фахівці так криво опрацьовують журнали. Хоча, можливо, я не правий і справа тут у чомусь ще.

      Видалити
  3. До речі, стосовно рейтингів. Проект "Наука України в дзеркалі наукометричної бази даних SciVerse Scopus" закінчив існування? А як же бути з рейтингами ВНЗ за даними Scopus? Зараз же всі готують звіти до МОН, а там потрібні ці показники

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Можливо просто хостинг не оплатили, але ніби й Ельзевір був проти такого використання даних, адже їм вигідно, щоб кожен український виш самостійно купував доступ до Скопус. Словом, про деталі запитайте у автора проекту, а МОН, на скільки мені відомо, хоч і посилав звітників на сайт, сам жодним чином його роботі не допомагав.

      Видалити
  4. Знайома історія - всі іноваційні проекти тримаються на плечах ентузіастів!!!

    ВідповістиВидалити
  5. "визначити найкращого вченого Печерська, Подолу, Троєщини" - остання ж наче не адмін район ? Але то таке, нмд, киъвський рейтинг це трохи занадто. А то ще нєровєн час і опоненти-сусіди по району почнуть вікна один одному бити =) От що цілі облцентри поки що випадають, печаль. Полтава як завжди спить до останнього.

    ВідповістиВидалити