Поділюся одним з тих випадків, коли зацікавили не так результати дослідження, як… Хоча давайте розпочнемо з результатів, вони також цікаві. Стефані Лінек та Жозефіна Басслер опитали німецьких економістів і дійшли висновку, що при проведені наукових робіт сервісами Web 2.0 вчені послуговуються рідко, тому бібліотекам потрібно якось намагатись змінювати ситуацію на краще. Соцмережі дослідники використовують, як правило, для особистих потреб, а з науковою метою частіше юзають лише такі суворо спеціалізовані сервіси як ResearchGate та Mendeley.
«Приватне» vs «професійне» використання науковцями сервісів Web 2.0
|
Панянки-науковці застосовували якісні та кількісні методи дослідження, серед яких було й онлайн-опитування. Тепер увага – щоб люди веселіше заповнювали анкету, було розіграно 50 лотерейних квитків номіналом 20 євро. Тобто, німецькі бібліотекознавці можуть собі дозволити витратити 1000 євро просто на заохочення респондентів! Як гадаєте, якби вітчизняний бібліотекознавець витратив на проведення дослідження тисячу євро, то українські колеги його б просто не зрозуміли, запідозрили, чи прокляли?
Також, у статті є згадка про пакет німецького ПЗ для проведення онлайн-опитувань SoSci Survey, яке спеціально розроблене для науковців і яке, за умови проведення некомерційних досліджень, можна використовувати безкоштовно. Сам ще не спробував, однак безкоштовне академічне програмне забезпечення – воно наче рушниця в чеховській п’єсі.
Немає коментарів:
Дописати коментар