На конференції Royal Society’s Future of Scholarly Scientific Communication, колишній головний редактор British Medical Journal Річард Сміт розповів про експеримент, який йому вдалось провернути ще будучи на посаді редактора, – 300 рецензентів отримали препринт на 600 слів, який навмисно містив 8 помилок. У середньому рецензенти знаходили по 2 помилки, ніхто не знайшов більше 5 помилок, а 20% експертів не зауважили жодної. Відтак, пан екс-головний редактор підозрює, що більшість з того, що публікується у журналах є або хибним, або маячнею, а тому було б краще, якби наукові видання взагалі відмовились від «священної корови» peer review і дозволили онлайн-читачам самостійно scientes bonum et malum.
Гадаю, несурйозні вітчизняні видавці наукової літератури повинні озброїтись прикладом Річарда Сміта і на будь-які закиди відповідати – от бачите, хтось проводить рецензування, хтось не проводить… а в результаті все рівно всі друкують маячню.
А в чому проблема? Є сайт, який публікує, кого завгодно без перевірки.
ВідповістиВидалитиЩоправда, я всі листи з посиланням на нього видаляю як спам.
Тут, гадаю, швидше мова про такі проекти як Philica, або Naboj, що забавляються з альтернативами peer review.
Видалити