Віртуальне чи реальне?

Тетяна Добко: «Для позначення сучасної науково-інформаційної діяльності довідково-бібліографічних служб бібліотек на сторінках фахових видань дедалі частіше почали з’являтися терміни: віртуальна довідкова служба, віртуальна довідка, онлайнове обслуговування тощо. Набуло поширення і застосування словосполучень віртуальні читачі, віртуальні користувачі, віртуальні відвідувачі тощо ... Зміст поняття «віртуальний» чітко визначений у фахових виданнях ... Та й у масовій свідомості слово віртуальний сприймається саме як ілюзорний, умовний, уявний, хоча останнім часом під тиском його необґрунтованого вживання для позначення комунікаційних технологій воно набуває нового, безпідставно розширеного, значення.

У чому ж тут ілюзія і віртуальність? Адже на запит відповідає конкретний, як правило, високопрофесійний працівник бібліотеки, на деяких сайтах наводиться його ім’я, прізвище і навіть фото, а назва розділу... Віртуальний бібліограф. Нам здається, що це не коректно, у першу чергу, стосовно самих фахівців бібліотечно-інформаційної сфери, яких нині досить часто називають: операторами, консультантами, інструкторами, інформаційними посередниками, а також: дослідниками знань, навігаторами знань, інформаційними навігаторами, інтелектуальними навігаторами, менеджерами знань тощо».

Довідково-бібліографічне обслуговування в електронному середовищі: віртуальне чи реальне // Бібл. вісн. – 2011. – № 4. – C. 11-23.

Зауваження ніби слушне – як гадаєте? Потрібно буде переназвати допис «Віртуальна довідка» на цьому блозі. Стаття велика, у ній ще багато всього... читайте. Головне не пропустіть повз вуха заклик до дії:

«Доцільно було б створити спільними зусиллями інтегрований структурований ресурс відомостей про електронні довідки, бібліографічні покажчики, енциклопедії, який би постійно оновлювався. Його можна було б розмістити на сайті НБУВ та бібліотек-учасниць проекту. Але тут потрібна загальна заінтересованість бібліотечної спільноти України».

13 коментарів:

  1. інтегрований ресурс, н-лад, у рамках Б21?

    ВідповістиВидалити
  2. @Ганна: Чому б і ні?! Але пропозиція на сайті НБУВ видається мені реальнішою за рамки Б21.

    ВідповістиВидалити
  3. Не погоджуюсь з тлумаченнями "віртуальний = ілюзорний". У нас скорше мова про реальність (сервіси, ресурси тощо), перенесену у кіберпростір. Чому ні?

    ВідповістиВидалити
  4. ...скорше мова про реальність перенесену у кіберпростір...

    Так власне і пишуть - набуває нового, безпідставно розширеного, значення. Думаю хорошим прикладом для ілюстрації цієї суперечності може слугувати - віртуальний диск.

    ВідповістиВидалити
  5. В тему у російських колег - http://sbiblioteka.blogspot.com/2011/09/blog-post_19.html#more

    ВідповістиВидалити
  6. @Могилянська Бібліотекарка: У росіян під іншим знайомим соусом - служба цілодобово і про все.

    ВідповістиВидалити
  7. Анонімно26.09.11, 23:33

    Якщо мені не зраджує мій склероз, термін "віртуальний" почав застосовуватись на початку ери комп'ютерних ігор і зазвичай був часткою словосполучення "віртуальна реальність", віртуальний світ" тощо. Трохи згодом з'явилися так звані "віртуальні машини", які дозволяли, не змінюючи загальних налаштувань реального комп'ютера, виконати ризикований експеримент, встановити та випробовати нову невідому програму, що було досить небезпечно і досить часто закінчувалося переінсталяцією операційної системи. При застосуванні віртуального комп'ютера користувач майже нічого не втрачав, а певна робота виконувалася так, ніби було придбано ще один комп'ютер - для експеріментів. Віртуальний диск, на мою думку, не зовсім вірний приклад. Під віртуальною службою слід розуміти, швидше, не ілюзорність, а саме досягнутий результат при майже повній відсутності витрат, адже неважливо де саме знаходиться фахівець, що надає відповідь читачеві. На середніх розмірів місто може бути міжбібліотечна довідка, де два-три бібліотекарі можуть знаходитись в приміщенні міської управи або кожен у своїй бібліотеці, або навіть дома, як би кумедно це не вважалося на перший погляд.

    ВідповістиВидалити
  8. Знову ж таки, мова не про те, що слід розуміти, а що під тиском його необґрунтованого вживання для позначення комунікаційних технологій воно набуває нового, безпідставно розширеного, значення.

    ВідповістиВидалити
  9. @Анонім
    На мою думку, приклад віртуального комп'ютера теж не зовсім вірний. Віртуальні машини - це дійсно зімітовані реальні комп'ютери, зроблені у вигляді програм. І можна чітко визначити різницю: реальний - віртуальний. Що ж стосується так званого "бібліотечного віртуального обслуговування", то тут не має цієї межі - запит від читача надходить в письмовій (друкованій) або усній (у випадку голосового чату) формі, після цього бібліотекар виконує реальну, а не ілюзорну або зімітовану роботу, а результатом є реальна відповідь у письмовій або усній формі. Такм чином, різниці між процесом обслуговування безпосередньо в бібліотеці і віддаленим обслуговуванням майже не має. Тому називати останнє терміном "віртуальне довідка" вважаю невірно. На жаль, цей термін став досить поширеним і змінити його на обґрунтований і вірний буде досить складно.

    ВідповістиВидалити
  10. Анонімно31.10.11, 16:24

    Нарешті сама взяла у руки цей номер. Там і про Вас загадка є - Львівський бібліотекар, який дотепер хоче збері-гати анонімність) Бачили?

    ВідповістиВидалити
  11. @Анонім: Бачив. Та яка там анонімність, просто намагаюсь не афішувати. Пряників ж не буде, а клопотів може побільшати.

    До речі, ця стаття вже з'явилась у Мережі.

    ВідповістиВидалити
  12. Анонімно24.12.11, 20:09

    Бачив у тому ж Біб. віснику у списках літератури пишуть virtual resource. В описах можна?

    ВідповістиВидалити
  13. ...в описах можна?..

    Ну, на скільки я зрозумів, стаття не носить ультимативний характер, це швидше заклик до діалогу.

    ВідповістиВидалити