У англомовному світі вченими та бібліотекарями використовується термін «сіра література» (grey literature) – матеріали, які важко знайти в бібліотеці і будь-якими іншими традиційними каналами. Прикладами «сірої літератури» можуть бути: препринти, технічні рапорти, неопубліковані дисертації, а також публікації мова яких не є загальновживаною у тій, чи іншій галузі. Для полегшення пошуку європейцям було створено базу, яка сповідує open access – OpenSIGLE (System for Information on Grey Literature in Europe). А проте... В Україні приблизно 3000 наукових журналів. Добру половину з них я ніколи не бачив, але терміну «сіра література» жодного разу не чув?
Ух, як цікаво! В них сіра — це з натяком, що переважно не дуже якісна, а в нас — просто "некрута", бо в таких журналах молоді вчені можуть публікуватися не тому, що рівня не вистачає, а тому, що там легше або дешевше це зробити. Бо якщо журнал ВАКівський, то часто байдуже в якому він списку — №1 чи №14.
ВідповістиВидалити2Економістка: Звісно дешевше. Податися в журнали "філадельфійського списку" коштує десь 150-200 євро.
ВідповістиВидалити> №1 чи №14
У нас мало журналів, які мають імпакт-фактор. Так що більшість ВАКівських журналів - рівні між собою :)
Підкажіть, будь ласка, як подати статтю до журналу з "Філадельфійського списку"????? Стаття технічного напряму......
ВідповістиВидалитиВідповів на мило.
Видалити