Британський історик Сирил Норткот Паркінсон у своїй сатиричній статті «Parkinson's Law» («The Economіst», 1955 р.) сформулював закон згідно з яким будь-яка робота завжди заповнює весь відведений на неї час. На це є дві причини: а) чиновник прагне множити підлеглих б) чиновники створюють один одному роботу. Також «законами Паркінсона» називають закони й спостереження, похідні від основного закону. Особливо «цінний» для роботи бібліотек, наступний - Прогрес науки зворотньо пропорційний числу журналів.
Закон Паркінсона
Створив
pan.bibliotekar
on середа, 25 листопада 2009 р.
Пасує до:
справи бібліотечні
Ще пошепки у бібліотеці можна згадувати такі:
ВідповістиВидалити"Будь-який працівник починає втрачати хватку за п'ять років до досягнення пенсійного віку, яким би цей вік не був".
"Установа, у якій працює більше тисячі співробітників, стає «вічною» імперією, котра створює настільки багато внутрішньої роботи, що більше не має потреби в контактах із зовнішнім світом".
"Кількість працівників у групі має тенденцію до зростання, незалежно від обсягу роботи, яку треба виконати".
Люблю закони Паркінсона та інші його твори - чудовий посібник по менеджменту. Користі більше, аніж від новітніх теорій покращення управління :-)
ВідповістиВидалитиКористі більше, аніж від новітніх теорій...
ВідповістиВидалити2Економістка: І як боротися з цими чиновниками і затягуванням часу?
На кожний вид затягування - свій рецепт.
ВідповістиВидалитиАле основна направленість тих книжок в тому, як людині, що хоче зробити кар’єру, вижити в умовах бюрократії.
Принцип Дилберта: наихудших работников систематически переводят туда, где они могут причинить наименьший ущерб, - в администрацию.
ВідповістиВидалитиЛемма Липпмана:люди специализируются в той области, в которой они наиболее некомпетентны