Розпочинаємо новий 2024 рік з наукпопу

Розпочинаю рік у блозі з власного топу науково-популярної літератури. Описи взяв зі сторінок видавців. Це далеко не увесь український та перекладений нонфікшн, який я прочитав торік, жодна з цих 5 книг не стала для мене якоюсь особливою, однак про їх прочитання я також не жалкую.

 

Джим Аль-Халілі «Світ очима фізика» – Х.: Фабула, 2022. – 192 с. 

Джим Аль-Халілі пропонує всім нам зрозуміти, що ця надзвичайно важлива наука розповідає нам про Всесвіт і природу самої реальності. Аль-Халілі починає з уведення фундаментальних концепцій простору, часу, енергії та матерії, а потім описує три стовпи сучасної фізики – квантову теорію, теорію відносності та термодинаміку. Використовуючи чудові приклади та аналогії, що спонукають до роздумів, автор висвітлює фізику екстремальних космічних і квантових масштабів, спекулятивні кордони галузі, а також фізику, яка лежить в основі нашого повсякденного досвіду й технологій, підводячи читача до найпопулярніших ідей цієї природничої науки. 

Вацлав Сміл «Як насправді влаштований світ. Минуле, теперішнє і майбутнє з погляду науки» – К.: Лабораторія, 2022. – 312 с. 

У нас ніколи не було стільки інформації під рукою, як сьогодні, але більшість не знає, як насправді влаштований світ. Ця книжка пояснює сім найбільш фундаментальних реалій, які керують нашим виживанням і процвітанням. Від виробництва енергії та харчових продуктів, через глобалізацію до екологічної катастрофи, книжка пропонує вкрай необхідну інформацію про реальний стан речей. Вацлав Сміл не песиміст і не оптиміст, він науковець – провідний світовий експерт з енергетики. Його книжка – це спроба пояснити важливі факти про світ, спираючись на новітню науку включно із власними захопливими дослідженнями. 

Гелен Плакроуз, Джеймс Ліндсей «Цинічні теорії про гендер, расу та ідентичність. І чому вони згубні для нас усіх» – К.: Наш Формат, 2022. – 368 с. 

Ви чули, що мова – це насильство, а наука – сексистська? Можливо, вам говорили, що ожиріння – це здорово, або що не існує такого поняття, як біологічна стать, чи що лише білі люди можуть бути расистами? Зізнайтеся, вас бентежать ці ідеї. І ви ніяк не збагнете, як їм вдалося так швидко кинути виклик усьому західному суспільству. Гелен Плакроуз і Джеймс Ліндсей простежили еволюцію цих ідей від французького постмодернізму до сьогодення. Автори доводять: постмодернізм не помер. Навпаки, він вийшов за межі університетів і переріс у «священну війну» проти Заходу, науки, свободи слова й лібералізму. Тепер постмодернізм – це квазірелігія ідентичності, яка має свою догматику та войовничих адептів, сповнених рішучості навернути інакодумців, а інакше – змусити їх мовчати. Утім, автори певні: мовчати ми не маємо права. 

Ірина Ігнатенко «Тіло, секс, шлюб. Історія інтимних стосунків в українських традиціях» – К.: Віхола, 2023. – 256 с. 

У своїй книжці етнологиня Ірина Ігнатенко розповідає історію інтимних стосунків в українських традиціях. Яких чоловіків і жінок українці вважали красивими та бажаними, як знайомилися й до яких засобів «зваблення» вдавалися? У що одягалися наші прапрабабусі та як календар релігійних свят впливав на розклад гігієнічних процедур і секс? Які обмеження на інтимні стосунки були навіть у шлюбі? Чому замовчували зради та як по розбитих горщиках визначали майбутню кількість дітей? Від перших обіймів до першої шлюбної ночі, вагітності, пологів, хвороб і позашлюбних стосунків. 

Вітольд Шабловський «Кухня терору, або як збудувати імперію ножем, ополоником і виделкою» – Л.: ВСЛ, 2023. – 376 с. 

Для написання цієї книжки польському репортерові Вітольду Шабловському довелося свого часу об’їздити кілька колишніх радянських республік. Він спілкувався з особливими кухарями – Вік­тором Бєляєвим, який контролював кремлівську кухню, із тими кухарями, які працювали в часі воєн, що розв’язала росія, з кухарками Чорнобиля, а також тими, які пережили й запам’ятали на все життя часи сталінського Голодомору в Україні.