Швидке виявлення аномалій h-індексу в університетських метриках

За що ми любимо науку? Насамперед за те що її прогнози збуваються! Передбачили науковці реліктове випромінювання – зафіксували, пообіцяли нам бозон Хіггса – знайшли. Віщували Бартнек та Коккельманс “горбаті” криві при візуалізації h-індексу – такі також знайшлися. Щоправда, є тут певна несподіванка, бо знайшлися ці “горбаті” криві у рейтингу українських університетів згідно з даними Scopus. 

У 2011 році двоє нідерландських вчених змоделювали візуалізацію h-індексу автора, який спробує надути свою метрику. У авторів з випадковою стратегією самоцитування ми побачимо степеневий розподіл, де кількість цитувань публікацій буде плавно спадати. Однак, в авторів, що самоцитували “потрібні” публікації – ми помітимо “горб” навколо h-індексу. Бартнек та Коккельманс навіть жартівливо запропонували розраховувати індекс Квазімодо для оцінки таких горбів. 

Типова крива розподілу цитувань на прикладі Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"

Чи можуть ці горбаті криві вказувати на спроби штучно вплинути на показники h-індексів університетів? Щоб відповісти на це питання необхідно залучити незалежних експертів для оцінки публікацій та цитувань, що належать до цих "горбів". Однак, сьогодні кількісні показники в Україні й так по-справжньому не використовуються для управління наукою, тому одним горбом більше, одним менше… 

Горбата крива розподілу цитувань на прикладі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського

Найбільше ж лихо з університетських рейтингів полягає в тому, що ранжування дають співробітникам українських університетів дуже сумнівні орієнтири. Наші університетські колективи намагаються імітувати статистичні показники провідних університетів світу в глобальних рейтингах, без належного врахування контексту, факторів та умов досягнення цих показників. 

В Україні вперто і навмисно відмовляються розуміти, що досягнення високого h-індексу пов'язане з доступом до наукової літератури, обладнанням, охороною інтелектуальних прав, умовами роботи, академічною свободою… Замість цього – скинемося кафедрою по 15 євро і здобудемо хірш такий як у Гарварду! 

Світова академічна спільнота нині активно переглядає значення університетських рейтингів у наукової комунікації. Наприклад, розроблено ініціативу "Більше, ніж наш рейтинг", керівництво Утрехтського університету свідомо не передало дані, щоб не потрапити до рейтингу THE… Словом, провідні університети світу вже рухаються в інший бік, а ми далі ліземо з головою у підозрілі рейтинги під час планування університетських досліджень.