Глибокий Південь післявоєнної науки України

Глобальна наука – це не про рівність. У світі є кілька національних наукових систем, що відіграють провідну роль, тоді як решта – це периферійні системи, які, в кращому випадку, слугують постачальниками наукових кадрів. Оптимісти вірять, що нині відбувається рух до плюралістичної глобальної науки й академічні андердоги активно співпрацюють між собою. Песимісти ж ділять земну кулю на Глобальні Північ та Південь й стверджують, що світ завжди несправедливий, а наукова нерівність з часом увічнюється

Периферійні системи залишаються відсталими, тому що наукові ідеї та результати рухаються від них до провідних систем, а зв'язок з іншими відстійними системами відбувається тільки через країни Глобальної Півночі. Часто уряди бідних країн самі заохочують своїх науковців до співпраці з розвинутими країнами й в результаті Глобальна Північ постійно заманює розумників з усього світу, а в той самий час системи Глобального Півдня втрачають талановитих людей. Чому бідний – бо дурний, чому дурний – бо бідний. 

На цій бінарній мапі інколи ще вирізняють напівпериферійні країни, які служать своєрідним шлюзом, допомагають вченим з країн, що розвиваються застрибнути в поїзд великої науки й отримують за це свої економічні та репутаційні переваги. Серед наших країн-сусідів такими шлюзами можна вважати Польщу, Туреччину і країну-терорист росію (поки з неї не втікали вчені). У якій з цих країн українським вченим не потрібно оформлювати робочу візу і для якої ми були одним з основних донорів наукових кадрів? 


З початком повномасштабної війни цей шлюз закрився. Деякі наші науковиці та пацики, що заховалися під плащами волонтерів, встигли скористатися альтруїстичними пропозиціями західних колег, однак це й близько не схоже на якусь академічну координацію, сплановані дії, стратегію… на усе те, за що українські наукові чиновники справно отримують щедру зарплату з бюджету. 

Сьогодні усі країни прагнуть максимально використовувати глобальні знання для задоволення своїх економічних потреб. Однак використовувати потенціал глобальних знань держава може лише за допомогою науковців, а відтак – потужність держави залежить від потужності окремих вчених, і вирішальне значення мають тут вміння цих вчених співпрацювати на міжнародному рівні, щоб долучатися до світової наукової мережі й черпати з джерела глобальних знань! 

Побудьмо оптимістами та припустімо, що Глобальний Південь – це необов'язково назавжди. Але для цього потрібно щось робити! У нас перед носом прекрасні приклади такої небайдужої поведінки від Туреччини, Чехії, Польщі, Угорщини!.. 

Потрібно створювати хороші умови праці, щоб наші вчені не їхали на заробітку в країну, де навіть унітазів нема. Потрібно перестати нагороджувати зомбі-професуру, бо вона жодним робом не здатна долучитися до світової науки. Потрібно нарешті хоча б раз спробувати боротися з корупцією та кумівством в освіті та науці… Але кому з них на Глибокому Півдні під силу це зробити?

6 коментарів:

  1. Кому потрібна титулована зомбі-професура, покупні дипломи й звання, я думаю, зрозуміло.
    Лишається відкритим питання про соціяльні групи в Україні, яким потрібна справжня освіта та наука.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Мене це питання постійно мучить) і з кожним роком мені усе важче вигадувати для себе оптимістичні відповіді.

      Видалити
    2. Мій оп­ти­мізм є в то­му, що ук­ра­їн­сь­ке суспі­ль­с­т­во ус­відо­мить, що в Ук­ра­ї­ні не­ма сис­те­ми ос­ві­ти та на­у­ки, а є імі­та­ція. І пе­ре­с­та­не фі­нан­су­ва­ти все це з де­ржав­н­о­го бʼюдже­ту.

      Видалити
    3. Як на мене, то в Україні з бюджету фінансують не так освіту та науку, як хороших людей в освіті та науці, яких розпорядники державних коштів самі й засунули в освіту та науку. І наші громадяни це прекрасно бачать і розуміють, навіть без спеціальних знань демаскують всю цю фікцію, а національну експертну оцінку вже давно дискредитовано... У результаті наші громадяни просто втрачають віру в освіту та науку. Якщо нема механізмів щось змінити, то на допомогу ментальному здоров'ю приходить нігілізм)

      Видалити
  2. Анонім29.03.23, 13:05

    Все правильно Глобальна Північ, Схід-Захід, глобальна наука ітд, але не розумію до чого тут бібліотекар?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Люблю це діло і хочу, щоб справа жила, а в країнах Глибокого Півдня наукові бібліотеки непотрібні, їм достатньо мінкультівських хабів з караоке, бісероплетінням і позичанням міксерів.

      Видалити