Сотні хижацьких журналів індексується в Scopus

Чеські економісти знову взяли в руки перелік потенційно хижацьких журналів, що колись уклав бібліотекар Джеффрі Білл і перевірили, які з цих назв проіндексовані в Scopus. Виявилось, що в Scopus представлено статті з понад 300 потенційно хижацьких журналів. Так, популярна база даних перестала індексувати нові номери більшості цих видань, проте старі проіндексовані публікації нікуди не поділися з бази й продовжують завищувати h-індекси деяких авторів. Загалом за три роки ці журнали пропхали понад 160 000 статей – майже 3% робіт, що проіндексовані Scopus за цей період. 

Бачимо на малюнку (чим темніший колір, тим вища національна схильність до публікацій у хижацьких журналах), що українські автори у своїх хижих публікаційних вподобаннях дуже близькі до країн Азії та Північної Африки. 


Було б несправедливо стригти всіх українських вчених під один гребінець. Дивимося у таблицю – “прославилася” українські вчені, що працюють у галузі соціальних наук. 


Анна Северін з Бернського університету побоюється, що: "Дослідники можуть базувати свої подальші дослідження на неякісних або навіть сфабрикованих висновках, цитувати їх у своїх публікаціях, й тим самим продовжувати поширювати неправдиву науку". 

Я ж боюся, що вся наукова та політична кар'єра деяких наших авторів може базуватися на подібних публікаціях і потім цим людям довіряють опікуватись освітою, керувати наукою, оцінювати наукові проєкти...

4 коментарі:

  1. Анонімно13.02.21, 23:02

    Правильно сказано. В результате, наши университеты устанавливают мировые рекорды в рамках мировых университетских рейтингов, плодя дутые цитирования и пустые публикации в бесчисленных журналах скопуса. Поэтому, настоящие хищники это университетское руководство, которое требует публикаций в скопусе любой ценой и за свой счёт. Вот они, настоящие хищники, требующие от сотрудников университетов реализации главного принципа в части публикаций - публикуйся или умри. Билл сделал одну ошибку - ему нужно было бы в добавок к списку издателей и журналов ещё придумать и список таких хищных университетов, где мы были бы лидерами. Таймс и QS тогда бы сошли с ума. Хотя такую идею подкинуть Билу или конкурентам этих рейтингов никогда не поздно.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Якщо Україна потрапляє в хижацький ТОП-5 саме в соціальних науках, то навряд до цього доклався один, два, три... університети. Проблема значно масштабніша і швидше за все - це зробили наші економісти та юристи. Але люди, що відповідають за наукову політику вперто цього не помічають... бо мабуть вони і є цими нашими економістами та юристами.

      Видалити
  2. Анонімно14.02.21, 17:31

    Так, це справа рук не лише тих наших 5 або 6 університетів, які опинилися у світових рейтингах. Тут системна проблема нашої універ науки та освіти. Якщо подивитися на цю систему ззовні, то вона має багато ознак хижацької. Маніякальне полювання на публікації у скопусі та восі, нуль фінансування витрат на публікацію, гонитва за гіршем, дивне привязування цих бутафорій до держ наукових грантів. Про хімію з цитуванням взагалі можна вести окрему тему. Все це робить нас в очах світової спільноти дикими хижаками, з якими вести змістовну співпрацю зарубіжним університетам не хочеться. Все якийсь пафос. Фарс здебільшого. Тому, проблема це дійсно системна. Ви праві. Як були на периферії світової науки та освіти, так далі там і залишаємося.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так, і не тільки університетська - НАНівські, МОЗівські проблеми мають свою незначну специфіку, але фарсу не менше.

      Видалити