Nature Index Journals в OUCI

База даних наукових цитувань Open Ukrainian Citation Index (OUCI) потішила своїх користувачів новими фільтрами, що допоможуть зручніше працювати з результатами пошуку. За допомогою простого натискання миші в OUCI можна відібрати публікації в рецензованих виданнях, що включені в Scopus, WoS, DOAJ, Nature Index та VABB-SHW. Всі фільтри важливі й потрібно окремо відзначити малесенький національний поступ щодо промоції відкритого доступу – крім інформації про препринти з Unpaywall, тепер маємо значно актуальнішу інформацію з DOAJ. Однак, мене найбільше зацікавила можливість швидкої селекції документів, що представлені в Nature Index.

База даних Nature Index містить інформацію про інституційні приналежності авторів рецензованих статей, що опубліковані у 82 високоякісних (як нас запевняють) наукових журналах. Базу укладає Nature Research, проте вона містить не тільки журнали Nature. За допомогою Nature Index ми можемо спробувати швидко оцінити, які установи та країни доклалися до виробництва потужних наукових результатів, і як вони співпрацюють між собою. 

Безумовно пошукові фільтри потрібні, адже складно працювати зі 121 млн метаданих Crossref. Проте, нам досі бракує пошукових інструментів для роботи з метаданими українських наукових видань. Google Академія не дозволяє будувати складні пошукові запити, тому відібрати потрібне з усієї тієї кирилиці, що індексує система, буває доволі складно. Scopus та WoS показує лише частинку вітчизняної періодики, при цьому дедалі важче зрозуміти чому саме таку частинку. 

OUCI пропонує попрацювати з категоріями А та Б, проте ДАК регулярно (майже щомісяця?) включає у свій Перелік фахових сотні видань, через що якість експертного оцінювання цих журналів викликає у мене серйозне занепокоєння. Крім того, відразу хочеться бачити у результатах пошуку публікації з високоселективного переліку як українських, так і іноземних видань. 


У багатьох країнах світу укладають власні національні експертні переліки, що містять порівняно мало назв наукових видань. На державному рівні у нас сліпо покладаються на думку Scopus та WoS. З відомих мені вітчизняних ініціатив щодо укладання переліків – JIC Index, однак ця ініціатива не отримала належної підтримки спільноти. 

Шкода, але у нас де-факто відсутні незалежні об'єднання, які б не танцювали під дудку якихось чиновників, партій, фондів… й складно переконати експертів у різних галузях, погодитися безкоштовно проводити оцінювання, щоб регулярно укладати й оновлювати журнальні переліки. 

Хтось запитає: “А для чого? Адже такий перелік не матиме жодного офіційного статусу?” – Щоб перспективна молодь не витрачала час на читання всякої нерецензованої дурні, щоб вона рівнялася на кращі роботи, а не переймала згубні традиції радянського пустослів'я. 

Схоже, що прикрутити новий фільтр OUCI технічно не надто складно – головне укласти перелік ISSN. Проте, одиниці зацікавлені у реалізації такої ініціативи в Україні, тому кому дуже потрібне щось високоселективне, той може поки заглянути в Nature Index.

8 коментарів:

  1. Анонімно14.01.21, 13:41

    Тема списков журналов актуальна во всем мире. Списки некоторых стран используются и во многих других странах, например австралийский или британский используются ещё в минимум трех десятках стран мира. И там списки эти пересматривают раз в 3-5 лет. А у нас каждый год по несколько раз влезают в наш список сотни новых журналов. Это у нас не список, а резинотехническое изделие какое то. Сколько не тяни, все равно выдержит. Но, для зарубежных экспертов это было бы дико абсолютно. Сами же эксперты...имена их хорошо известны. Кто мешает нашему министерству поработать с ними? А независимые объединения...это что? Объединения зависимых издателей, кующих немалые деньги на издании статей? По принципу, чем больше тем лучше и фантазирующих о мегажурналах, с сотнями статей в годовом томе? Это называется участники независимого объединения? О какой независимости идёт речь? Почему в развитых странах могут использовать британский список, а у нас нет? Ответ прост - в британский список попадут единицы наших журналов, а в нашем сейчас - сотни. Все у нас похоже на демо версию, как какая то детская игра, только деньги в игре настоящие, хотя список и множество журналов - бутафорные. О важности библ баз - это отдельная эпопея. Похоже, тоже с признаками демо версии, особенно в странах с лозунгом публикуйся или умри. Это об Украине, к сожалению. Мы идём не в том направлении уже много лет в этих темах.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я мав на увазі, швидше, що у нас немає якоїсь асоціації видавців наукових журналів... а якщо щось подібне створюється, то відразу туди включать, наприклад, купу представників МОН, і про об'єктивність рішень такого об'єднання можна забути.

      Видалити
    2. Анонімно14.01.21, 20:36

      Полностью с Вами согласен. Ассоциация издателей научных журналов, независимая от МОН это сейчас фантазия, так как от мон сейчас зависят гл редакторы, члены советов и издатели, как сотрудники наших университетов. Звонок из мон ректора, ректор звонок своему сотруднику, он же издатель или гл ред журнала и вот Вам и круговая порука и конец независимости ассоциации. У нас в издат научной среде очень мало людей со своим мнением. Большинство соглашается с правилами товарного обмена, те я тебе, а ты мне. Какая я тут ассоциация возможна...только ручная, моновская.

      Видалити
    3. Можливо у нас вдлось би створити незалежне об'єднання рецензентів, адже вони й так працюють добровільно, дорожать репутацією і точно зможуть оцінити та порівняти журнали у своїй галузі. Але навряд знайдуться такі для кожної галузі + вони й так волонтери, а тут додасться ще одна невдячна робота.

      Видалити
    4. Не знаю, хто ще, крім рецензентів, в Україні в науковій сфері може виявитись достатньо незалежним та готовим опиратися чиновникам, бовдурам і спокусам?

      Видалити
    5. Анонімно15.01.21, 12:15

      Объединение независимых рецензентов...интересный вопрос. А как эти рецензенты могут быть независимы в процессе оценки журналов для списка, если они являются частью субординационной цепи в университете? Это возможно только в том случае, если сами рецензенты сохранят анонимность в процессе оценки журналов. У нас это возможно? Кроме того, зарубежные списки делают публичными имена таких экспертов. Тут нам нужна ассоциация из рецензентов- буревестников, с мощным самообладанием. Это будет вызов целой системе научных исследований и публикаций в Украине. Много у нас таких буревестников в науке сейчас, кому нечего терять в этой нашей прогнившей системе, кто готов рискнуть? 300 спартанцев это как раз тот пример, что нужно. Но, скорее всего такую ассоциацию мы наберём из аркадийцев, и будем молиться Богу, что бы в неё не затесались потомки Эфиальта.

      Видалити
  2. Анонімно14.01.21, 14:47

    Фундаментальна тема оті журнальні списки та індекси. Добре, що ми маємо наш OUCI. Добре, що засновники цього індексу втілюють щось нове, цікаве для авторів в рамках індексу. А ось щодо списку видань МОНу...якісний список видань може бути лише ГАЛУЗЕВИМ (за галузями наук), тобто коли у рамках загальних критеріїв оцінки журналу будуть використовуватися різні за ступенем параметри оцінювання. Тобто, це мають бути взагалі окремі галузеві списки, і положення про них. Наприклад, оцінюючи вибіркові статті журналів в частині наукової методології не коректно порівнювати, наприклад, філологічні журнали та фізмат. Практична значимість там також різна. Тобто, частка емпіричних статей у філологів буде нижча, ніж у фізмату, та наприклад, економістів. У нас список фахових видань МОНу має такі відмінні інструкції з поправкою на галузі знань? Ні. Тому, список у нас "топорний". Крім того, а чи може експертом фізматичних або економічних журналів бути філолог і навпаки? Ні. Тобто, кожній галузі знань свої експерти. А у нас? У нас хто є експертами, чи оцінюють все "гамузом"? Незалежність експертів - ясно, що жоден з експертів або укладачів списку не може мати прибуткової діяльності на ринку наукових видань, не може бути у складі прибуткових (комерційних) видань, не може бути постійним автором таких видань. Тобто, експерт не може мати жодного, навіть опосередкованого відношення до формування прибутку гравців цього ринку. У нас таких багато знайдеться? Тому, з цим нашим молодим індексом OUCI ми вже пройшли набагато більше кроків у правильному напряму, ніж з нашим списком "фахових" видань МОНу, тому що в останньому випадку ми вже багато років йдемо в неправильному напряму.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Такий перелік може укладатися частинами (галузями), за кожен напрямок відповідатимуть мінімум 2 експерти, а потім це все складатиметься в єдиний Перелік. Так ніби укладають й в інших країнах... Та навіть й без дискусій щодо правильності напрямку, а на рівні виконання задуманого - наприклад, ДАК обіцяв журналам виключення без права поновлення, але бачимо, що зараз включають практично всіх і ніхто вже не згадає, що початковий задум з категоріями А, Б, В був зовсім іншим.

      Видалити