Українська наука і COVID-19

Маленьке та елегантне дослідження від нідерландських вчених - перевірили географію авторів робіт про COVID-19 у 4 медичних топ-журналах. Цілком очікувана кількісна перевага авторів з Європи та Північної Америки. Автори стверджують, що слід залучати вчених з усіх континентів до досліджень COVID-19, оскільки соціальні та економічні наслідки пандемії у світі сильно різняться. А як цього року українська наука долучилася до боротьби з пандемією COVID-19? Вирішив перевірити публікаційну активність наших вчених, тому запитав у Scopus TITLE-ABS-KEY (COVID-19) AND (LIMIT-TO (PUBYEAR, 2020)) AND (LIMIT-TO (DOCTYPE, "ar")) AND (LIMIT-TO (AFFILCOUNTRY, "Ukraine")). Отримав лише 32 статті. 

Звичайно, у Scopus представлено далеко не все і на запит COVID-19 (PUBYEAR, 2020) база Scopus показує 29 375 робіт, тоді як OUCI знає 70 797 журнальних статей. Проте, для порівняння української продуктивності зі світовою, цифри Scopus цілком згодяться, тим паче, що PubMed показує для України ще менше - 24 журнальні статті. 


Згідно з даними Scopus протягом 2020 року у вчених США вже з'явилося 7 166 статей, Італії - 2 610, Німеччини - 1 162… Росії - 288, Польщі - 278... Нігерії - 146, Бангладешу - 130, В'єтнаму - 125. У нас нагадаю 32. Так, для якоїсь частини робіт інституційну приналежність авторів не вдалось встановити, але від цього могли постраждати всі країни. 


Крім того, лише 14 з цих 32 українських статей належать до галузі медицини! Природничники можуть нагнати, що наші юристи та економісти просто вирішили хайпанути на темі COVID і написати статтю їм значно легше ніж медикам. Проте, медики могли б описати якісь клінічні випадки... 

Словом, поки маємо рівень Уганди та Ефіопії. Все це сумно, але будемо сподіватися, що наша національна система охорони здоров'я виявиться значно продуктивнішою у боротьбі з COVID-19, аніж наша медична наука.

6 коментарів:

  1. Анонімно13.10.20, 21:50

    Потрібно науку в Україні будувати заново. Досить вихвалятися та мріяти казковою радянською спадщиною, а слід визнати рівень Уганди та Ефіопії і танцювати від цього.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Некоректно порівнювати Уганду та Ефіопію лише на основі кількості публікацій про COVID-19, але звичайно з мріями про входження в топи потрібно зав'язувати)

      Видалити
    2. Таке можливе лише на мітингу. Тіпа давайте вб'ємо цю кульгаву дитину і народимо іншу. В житті все набагато складніше.
      При тому, що, не скажу за всю адєсу, але в економіці, нажаль, Ефіопія з Угандою - це таки близько до правди (

      Видалити
    3. Анонімно15.10.20, 22:35

      Мав на увазі, що непотрібно очікувати від наших вчених, що вони зможуть конкурувати з німцями та британцями. Не потрібно нікого вбивати, а потрібно визнати свій сьогоднішній рівень і рухатися маленькими кроками далі. Нехай це буде перемога на рівні Ефіопії, але це вже прогрес, а не деградація. Це як у футболі - чому раптом всі очікують, що ми можемо грати на рівних з французами, чи іспанцями?

      Видалити
    4. Тут українська наука програє всуху. У нас стільки вклали грошей у купівлю бразильських футболістів, будівництво стадіонів, футбольних шкіл... Хтось з олігархів, чи посадовців за всі ці роки запросив в Україну якогось перспективного вченого, збудував сучасну наукову лабораторію?..

      Видалити
  2. Анонімно20.10.20, 19:33

    Не бразильских "футболістів", а нігерійських, йорданських, мозамбікських.....Натяк тут зрозумілий. Наукові школи - ось чого нам не вистачає в науці. Нові наукові школи. А як їх будувати у нас, коли адміністрації наших університетів просто шаленіють у бажанні наповнити список нових студентів отима "футболістами", яким потрібен лише диплом, а не свідома участь у формування нових наукових шкіл. Тому, навіть тут, у нас дуже погана "селекційна" робота.

    ВідповістиВидалити