Відкритий доступ — це вже давно не тільки про людей

Наукові роботи про COVID-19 побили усі попередні рекорди щодо приросту кількості публікацій. Аналіз топових медичних журналів показав, що в період пандемії редакції вдвічі швидше публікували статті, що пов’язані з проблематикою COVID-19. Як правило, приріст швидкості відбувався внаслідок зменшення часу на рецензування, тому інколи у рецензовані журнали потрапляв і хлорохін. Словом, вакцину потрібно шукати, а робіт так багато, що їх годі всі прочитати, крім того, деякі з них сумнівної якості. Як намагаються розв'язати цю проблему? — За допомогою створення спеціалізованих е-колекцій та технологій штучного інтелекту. 

Інститут штучного інтелекту Пола Аллена у співпраці з видавцями та фірмами створив набір даних CORD-19, що містить понад 50 000 опублікованих статей і препринтів, що присвячені коронавірусам. Цей набір даних містить не лише метадані, а й повні тексти публікацій у машиночитному форматі, що відкриває можливості застосування технологій Text Data Mining для виявлення важливих зв'язків між публікаціями. 

На базі даних CORD-19 створено вже багато інструментів, тож тепер перед дослідниками нова задача — переглянути, чим саме корисні ці сервіси. Наприклад, SciSight автоматично пропонує користувачам відповідні наукові статті та візуалізує зв'язки між цими публікаціями у вигляді мап. 


Поки незрозуміло на скільки ефективним виявиться штучний інтелект у боротьбі з COVID-19, але вже очевидно, що для наукової роботи дуже недалекого майбутнього потрібні не просто якісні метадані, чи можливість переглянути повний текст людським оком, а саме доступ до повних текстів у машиночитних форматах. 

І ось тут я пригадую, як важко більшості редакції українських журналів заповнити кілька додаткових полів, як химерно й халтурно виглядають деякі pdf… Така недалекоглядна поведінка — це бомба сповільненої дії, адже дуже скоро те, що не побачить комп'ютер, може просто перестати існувати для світової науки.

8 коментарів:

  1. Анонімно18.06.20, 15:33

    "як важко більшості редакції українських журналів заповнити кілька додаткових полів, як химерно й халтурно виглядають деякі pdf…". Дуже добра фраза. Правильна. Можливо, форма все ж має відношення до змісту, і тоді те що виглядає хмімерним як публікація, є халтурним за своїм змістом. Хоча, це є як мінімум прояв неповаги журнала до авторів. А матеріал вище дуже корисний. Можна вибудувати навіть стратегія для журналу.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. У багатьох наших журналах проблема з повагою до авторів - достатньо просто переглянути кілька інструкцій для авторів на сайтах журналів.

      Видалити
    2. Анонімно18.06.20, 23:41

      Таким "журналам" AI точно не потрібен. Відношення журналу до авторів що відзеркалення відношення авторів самих до себе. Немає самоповаги, не буде і поваги. Автор сам обирає куди йому подавати свою статтю. Ось тут точно, автора ніхто не примушує, навіть МОН, хоча можливо, на рівні університетських видань ця порочна практика примусу все ще існує.

      Видалити
    3. Для PhD потрібні статті у фахових, тому, підозрюю, далеко не всі автори мають вибір. Особливо гуманітарії, що звертаються до локальної аудиторії - тут у нас ще дуже багато "журналів без поваги".

      Видалити
  2. Анонімно18.06.20, 19:10

    Это шанс отделить зерна от плевел! Все мурзилки которые публикуют муру по 10 грн за страницу станут невидимыми сначала для искусственного интеллекта, а затем для всех ученых.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Або ж просто всі неангломовні публікації на яких TDM ніхто не натренує.

      Видалити
  3. Анонімно18.06.20, 21:42

    Дивитися потрібно навіть глибше. AI здатен відділити не тільки мурзилки від інших журналів. AI здатен відділити просто авторів статей від дійсно вчених, авторів-дописувачів, з багажем у сотні публікацій і мізером цитування, від вчених з десятком публікацій і тисячами цитувань. І головне - нетворк. AI здатен визначити асолютно дієві, продуктивні авторські, наукові нетворки. Оце і є головне.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Схоже будемо мати інший прояв ефекту Матвія, от тільки AI буде ще більш категоричнішим ніж люди.

      Видалити