Китай прагне відійти від явища «лише чотири» (only papers, only titles, only diplomas and only awards). Найбільше мають китайські посадовці нарікань на «культ SCI», адже показники WoS стали основними критеріями оцінки китайських вчених. Звичайно, науковці Піднебесної отримали користь від порад міжнародних рецензентів та суттєво покращили свої дослідження, але, водночас, деякі вчені та установи ганяються тільки за кількістю публікацій і не зважають на якість та суспільну цінність своїх результатів. Також, усім стало очевидно, що «культ SCI» зашкодив китайським журналам — Китай є світовим лідером за кількістю наукових публікацій у «міжнародних» журналах, але лише приблизно 200 китайських журналів представлені в Web of Science.
Попри світовий поступ відкритого доступу, значна частина наукових результатів Китаю все ще доступна на умовах традиційної передплати. Так, National Natural Science Foundation of China (NSFC) фінансує приблизно 70% досліджень, результати яких опубліковані в журналах, доступ до повних текстів яких Китай потім передплачує. Через мовні бар'єри китайські публікації у міжнародних журналах рідко читаються китайською аудиторією, що трактується як відсутність користі саме для китайського суспільства.
Словом, реформа оцінювання наукової активності в Китаї давно назріла, і Лін Чжан та Гуннар Сівертсен дали китайським управлінцям кілька порад щодо того, як встановити новий порядок з прозорими процедурами:
- потрібно створити національну систему оцінювання журналів, що базуватиметься на вичерпному та динамічному переліку, що міститиме китайські та міжнародні видання;
- вагу експертної оцінки слід диференціювати між різними рівнями дослідницької системи, а там, де це доцільно, продовжувати відповідально використовувати метрики;
- потрібно створити національну Current Research Information System (CRIS), де різні наукові галузі, китайські та міжнародні видавці будуть представлені більш збалансовано;
- потрібно дбати про зберігання динамічного балансу між глобальними науковими викликами та національними потребами, залежно від типу та галузі досліджень;
- науковців та їх установи потрібно не тільки оцінювати — вчені також повинні брати участь у визначенні критеріїв та розробок методик оцінювання.
Я пишу про цей препринт не тому, що так люблю науку Китаю, а тому що ці підходи до реформи оцінювання видаються мені доречними й для України.
Цікаво знати, що створення цього «препринту порад» профінансоване National Natural Science Foundation of China. Уявляєте, щоб у нас заплатили гроші іноземним експертам за поради щодо оцінювання? Вони ніколи не зрозуміють унікальності та специфіки нашої науки? Краще купимо собі ще більше Web of Science і змусимо всю країну множити хірші на радіус кола.
"Словом, реформа оцінювання наукової активності в Китаї давно назріла". Так це про Україну також, адже "Словом, реформа оцінювання наукової активності в Україні давно назріла", але не рівні відподвідних органів цього визнати не хочуть, або симулюють активність з приводу того, що у цьому напряму щось реформується у нас. А це, що, не про нас "Звичайно, науковці ...... отримали користь від порад міжнародних рецензентів та суттєво покращили свої дослідження, але, водночас, деякі вчені та установи ганяються тільки за кількістю публікацій і не зважають на якість та суспільну цінність своїх результатів". У нас майже усі ганяються за кількістю публікацій. Тут ми від Китаю відстали на крок. Або ось так "Китай (хотілось написати "Україна", але ні, тут нам ще далеко до Китаю) є світовим лідером за кількістю наукових публікацій у «міжнародних» журналах, але лише приблизно 200 китайських журналів представлені в Web of Science". Це значить, що на 2 млн. жителів Китаю 1 журнал у ВОС з Китаю, а у нас приблизно 1 такий ВОСівський журнал на 1 млн. жителів України. Але чи значить це, що наші наукові журнали кращі за китайські? Про зарубіжних експертів з метою реформування системи оцінювання якості наукових досліджень....а хто нам перешкоджає? Можливо, що прикритися ними, як ширмою, не вдасться.
ВідповістиВидалитиТак, навіть на рівні передплати зрозуміло, що не Китай - є доступ до результатів досліджень українських науковців, нема... нікому не цікаво. Головне, що десь там щось зростає і навіть не цікавить чому.
ВидалитиТак і у нас десь та щось зростає, наприклад кількість публікацій авторів у Восі-Скопусі. Без мети якось зростає. Так зростають ракові пухлини, які спричиняють страждання. Самі по собі, а потім раз і...Головне питання - куди ми йдемо з такою "оцінкою" наукових досліджень? Quo vadis? Яка кінцева ціль наших наукових страждань протягом останніх 30 років?
ВідповістиВидалитиЯк на мене, некоректно порівнювати публікації з пухлинами, а наукову роботу зі стражданнями. Просто хочеться, щоб кошти і сили отримували достойні, а не витрачалися на збереження цієї архаїчної системи, яку ми зараз маємо.
ВидалитиПухлина - то і є та архаїчна система, що своїми метастазами роками залазила до мізків наших вчених, більшість з яких гідні кращої долі, ніж штампувати на вимогу системи наукові публікації, отримуючи за це копійки та втрачаючи при цьому, відчуття наукової самодостатності та мети. Система сама себе змінити не може. Її можна змінити лише ззовні.
ВідповістиВидалитиЩо мається на увазі під "only papers only diplomas only titles only awards"? Що це єдині цілі наукової діяльності? З якого це джерела?
ВідповістиВидалитиУсе вказано в препринті.
Видалити