Гендер і відкритість у Лейденському рейтингу

Цьогорічний Лейденський рейтинг університетів розжився ще двома показниками – публікації у відкритому доступі та гендерна різноманітність. Для обрахунку відкритості використали дані Web of Science та Unpaywall, враховували золото, гібрид, бронзу, зелений і встановили, що кількість публікацій у відкритому доступі невпинно зростає, а особливо це помітно в Європі. З гендерною рівністю справи виявились кепські – порахували 963 університетів і виявили, що 70% авторів є чоловіками. При цьому, частка авторів-жінок є набагато вищою у соціальних і гуманітарних науках, тому цей показник частково відображає й дисциплінарний профіль університету. 

Згідно з показником Scientific impact у світі лідирує Гарвардський університет, Шанхайський університет «Джао Тонг» та Торонтський університет, у Європі тріо британських зво – Оксфордський університет, Університетський коледж Лондона та Кембриджський університет. 


У Польщі – 24, у Туреччини – 20, у Росії – 3 університети в рейтингу. Жоден український університет у Лейденський рейтинг не потрапив.

5 коментарів:

  1. Анонімно19.05.19, 09:26

    Та тут все дуже просто. Гарвард на першому місці за відкритістю, бо це відповідь світовій науковій спільноті на її запит на послуги та продукти Гарварда, у тому числі і наукові статті. Тобто, вчені Гарварда видають цінні наукові статті, актуальні, на які є попит у світі. А у нас? У нас наукова стаття це здебільшого для галочки, тобто річного звіту в університеті. Крім того, а ми що, навчилися у більшості писати такі статті, які вже у світі супер-читають і цитують? Лише у декількох гарузях та лише деякі вчені. А усі інші знаходяться у пастці річної звітності, затравлені ВОСом, Скопусом. Тому, публікуватися або де, або опублікували - оце результат дії такої пастки. Тому, хто там тебе читає, хто цитує, як результат відкритості твоєї наук. роботи - ме ще до цього недоеволюціонували. Хоча, напрямок еволоції Ви вірно вказали.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Не обов'язково рівнятися на Гарвард - Польща, Туреччина, Іран, Індія мають понад 20 університетів у Лейденському рейтингу. У нас 0. І хоч розумію, що з рейтингами потрібно бути обережним, але чомусь дуже сумно стає від такої диспропорції.

      Видалити
    2. Анонімно19.05.19, 13:26

      Польща, Туреччина, Іран, Індія, подивіться скільки вчених з цих країн світу працюють у добрих університетах світу у Британії, США, Австралії, Канади, і т.д. Величезна кількість. У кожного був свій шлях, але дуже багато починали роботу у своїх країнах, напрацьовували собі профайл, звісно добавляючи бали своїм рідних вишам у частині відкритості науки, а потім успішно їхали працювати в добрі університети світу. Наших вчених з таким бекграундом дуже-дуже мало. Чому? Можливо саме тому, що не вірять у власні сили, можливо тому, що затюкані своїми університетами, можливо тому, що у науці як більярдний шар між Скопусами, Восами та своїми роботодавцями, можливо тому що наші видавничій наковій системі вчені вже нікому не вірять...і таких можливо безліч. Нажаль, ми відстали еволюційно, психологічно, ментально, компетентно, навіть від країн-середняків. Ми мало знаємо про світ КОНКРЕТНОГО, КОРИСНОГО досвіду, інстурментального досвіду. Видавничій, науковий світ. Ось наприклад, щодо вікритості науки та її результативності. Зробіть наприклад таку базу наукових журналів із ВОСа та Скопуса, де поруч з нашими журналами були б і зарубжні, із Польщі, Словакії, Болгарії, та тих, хто колись ментально десь були трохи поруч з нами. Вам це вдасться зробити незалежно. Так, я думаю, наших до ста та їх до ста журналів. Дайте чітку інфо, що там за видавець у журналу - комерційний або ні, чи бере журнал плату за публікацію чи ні, чи є він відкритого доступу чи ні, які приблизні строки розгляду статей та публікації, який акцептанс рейт, і головне, який імпакт-фактор журналу. Потім викладіть на свій сайт та дайте можливість вченим у режимі форуму викладати свії досвід спілкування з цими журналами із вашого списку, буде собі такий список від "Пана бібліотекаря". Він, список, буде і не білий, і не чорний. Просто дуже корисний і з посиланнями на факти - із сторінок журналів та досвіду вчених. Ото буде дуже, неймовірно корисна для наших вчених справа, дуже добра просвітницька діяльність. І тоді і з подальшими перспективами щодо відкритості нашої науки буде все краще, вчені наші стануть більш самодостатніми у виборі власної долі. Відкритість науки спочатку передбачає відповідне навчання, освідченість вчених на питаннях наукових публікацій. Але тут потрібна незалежна людина, експерт. Вам, людині без конфлітку інтересів у питанні видання наукових журналів, людині із відповідним досвідом, буде нескладно зробити таким чином наше наукове середовище більш освідченим. Вам вчені зможуть повірити, і тоді і Скопус, і ВОС і інше перестануть бути нічним жахом для наших вчених та будуть виконувати свою основну функцію - просування імені вченого на ринку праці, його університету на ринку освітніх послуг та результатів його праці на користь людям.

      Видалити
    3. Щось я не помітив, що Web of Science та Scopus - це нічний жах для наших вчених, а особливо в університетах. Так, можливо, про ці бази багато говорять, але насправді вони мало на що впливають. А тому й навряд вся справа у зв'язках, чи досвіді роботи в іноземних університетах - просто у сотні наших університетів така атмосфера, що керівники не зацікавлені в тому, щоб в установі займались наукою.

      Видалити
  2. Анонімно19.05.19, 15:31

    Атмосфера...а яка може бути атмосфера на пустий шлунок, тобто із зарплатнею пару сотень Євро на місяць? А нічним жахом ВОС та СКОПУС становляться тоді, коли керівництво вимагає від тебе публікацію наукової статті, вийнявши зі свого карману пару місячних зарплат. А те, що вийнявши 400-500 Євро за публікацію статті від того лише запис у звіті і нічого більше, так то взагалі нонсенс якийсь. Наукою в університеті можна займатися на рівні ентузіазму, але то справа не прибуткова, і не перспективна, якщо не має мети, яка виходить за рамки роботи лише у цьому виші. Наше наукове коло здебільшого замкнуте на собі, від цього проблема. А так вже ніхто у світі не живе. Тому, дійсно, іньєкціями ВОСа та Скопуса нашу науку не врятувати, але не погано те, що ці іньєкцій наші пацієнти роблять собі за ВЛАСНИЙ кошт! У світі це тільки так у нас, і не де більше. Але якщо потрібен експеримент під назвою "Голим науковим ентузіазмом підкоремо світ та на іньєкціях за власний рахунок" можна і так, але голий науковий ентузіазм у світі вже викликає лише посмішку, як вигляд голого карапуза у памперсах. А вцілому, зрозуміло лише одне - у цій країні кожен вчений має сам подбати про свою долю, бо то не лише твоя доля, а доля і твоєї родини. Тому, чекаємо на поповнення армії мільйонів український мігрантів українськими вченими. Час вже настав та безвіз поки що у дії.

    ВідповістиВидалити