Наукометричні бази даних vs Бази даних цитувань

Порядок формування Переліку наукових фахових видань України вимагає, щоб журнал було включено «до профільних міжнародних наукометричних баз даних, рекомендованих МОН». Офіційного монівського переліку «наукометричних баз даних» ніхто не бачив, англомовні джерела не використовують словосполучення «scientometric databases» і навіть бази даних, які МОН 100% зараховує до наукометричних, уникають слова scientometric у своїх описах. Так, виробники інструменту Scopus позиціонують свій продукт, як реферативну та цитатну базу рецензованої літератури – «abstract and citation database of peer-reviewed literature», а Web of Science Core Collection запрошує користувачів «explore the deep citation connections in the sciences, social sciences, arts, and humanities».

Прочитав, що у навчальному модулі «Scholarly communication» від UNESCO та The Commonwealth Educational Media Centre for Asia (CEMCA) пропонують 5 видів електронних баз даних наукових журналів (С. 35): бібліографічні бази даних (Bibliographic Databases), бази даних цитувань (Citation Databases), повнотекстові бази даних (Full-text Databases), пошукові портали е-журналів (E-Journal Gateways) і онлайн-каталоги журналів (Online Directories of Journals). 


До основних баз даних цитувань автор модуля зарахував: 
Звичайно, ми не повинні сліпо копіювати те, що запропонував Ануп Кумар Дас. Однак, використання терміну «бази даних цитувань», замість новомови «наукометричні БД», здатне позбавити наші нормативні документи зайвого напруження. 

Не потрібно буде більше сперечатися, що таке наукометрія і яка база даних є «наукометричною». Ми можемо легко дізнатися, яка база даних містить цитування, джерела та істинність встановлення зв’язків між цими цитуваннями і чи можна довіряти цій інформації в процесі прийняття важливих управлінських рішень.

7 коментарів:

  1. Ще кажуть, що можна додати сербський SCIndeks https://scindeks.ceon.rs/

    ВідповістиВидалити
  2. Анонімно24.01.19, 10:07

    Google Scholar засмоктує все сміття -- краще вже нехай відмовляться від тієї наукометрії, ніж зарахують Google Scholar до наукометричних баз.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Власне визначення «бази даних цитувань» дозволить апелювати до якості цитувань бази, а не до якихось другорядних косметичних інструментів та фільтрів. А те що ми будемо ігнорувати наукометрію... нічого не змінить, подібно, якби ми спробували заперечувати фізику, медицину, чи музику.

      Видалити
  3. Анонімно26.01.19, 01:35

    Неможливо відмовитися від того, що немає. Правильно написано вище - жодна з отих баз не є наукометричною, навіть Скопус та ВОС, бо рахують вони лише дуже обмежену кількість науковометричних показників (загалом таких у колах наукометристів використовують більше 50). Тому, що ВОС, що СКОПУС то все демо-версія наукометрії. А от, щодо цитувань, то так, усі бази, що названі вище є базами цитувань і можуть використовуватися для оцінки імпакту журналів та вчених. Гуглсколар не однозначний, але не більш проблемний, ніж ВОС та Скопус. Чому? Можна почитаи от тут https://www.amazon.com/Multidimensional-Journal-Evaluation-Periodicals-Information/dp/3112203895. Це найкраще, що існує у світі наукової літератури на цей час у темі наукометрії. Книжка - бомба, у порівнянні з якою нотатки ВОСа та Скопуса щодо вимірювання імпакту просто дрібна гра слів.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Поки неможливо створити базу цитувань, яка б містила відомості про всі наукові публікації, а результати кількісних досліджень та їх інтерпретація дуже залежить від повноти охоплення бази, вибору документів для індексування... тому навряд Google Scholar - це хороший вибір. Не читав Stefanie Haustein, нічого не зможу прокоментувати. Від себе можу запропонувати Ding Y. Measuring scholarly impact / Y. Ding, R. Rousseau, D. Wolfram. — Cham : Springer International Publishing, 2014. — 351 p. https://doi.org/10.1007/978-3-319-10377-8

      Видалити
  4. Анонімно26.01.19, 14:10

    Імпакт фактор журналу та імпакт фактор вченого - абсолютно різні речі. Навіть показники виміру імпакт фактору використовуються різні. Тому, якщо мова йде про запит від університетів, то звісно це про імпакт фактор вчених, а вже потім про журнали. У такому випадку, Гугл Сколар це не гірше точно, ніж ВОС та СКОПУС. Якщо поєднати обидва імпакт фактори, то так, формально ВОС та СКОПУС виглядають краще, бо відбирають журнали, посилаючись на окремі показники наукометрії, але...ті показники, що вони використовують, є дуже обмеженими і не дають повної уяви щодо імпакту журналів. Як результат - якщо порявняти рейтинги журналів СКОПУСа та ВОСа за імпактом, то рейтинги будуть значно відрязнятися за місцями журналів у рейтингах.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Імпакт-фактори обраховують лише для журналів у природничих і суспільних науках, але не для окремих вчених. Тепер і Scopus, і JCR надають справді багато журнальних метрик, щоб надати користувачам краще розуміння, скажімо так, місця конкретного журналу в системі наукової комунікації.

      Google Scholar дуже вразливий щодо маніпуляцій та накруток і можливо його дані якось непогано корелюють на рівні великої кількості даних, коли йдеться про оцінку цілих дисциплін, країн, мінімум установ. Але на рівні оцінки імпакту окремих вчених, побоююсь, що від цих даних мало користі.

      Видалити