Мотиви самоархівування робіт в академічних соціальних мережах

Самоархівування наукових робіт у соціальній мережі ResearchGate – чудовий спосіб пропагування відкритої науки, який робить наукові результати доступними для широкої аудиторії, що прискорює науковий прогрес і корисний для суспільства в цілому. Однак, чому вчені так полюбляють представляти свої роботи у спеціалізованих соціальних мережах? Опитування 226 користувачів ResearchGate показало, що такі фактори, як доступність, альтруїзм, взаємний обмін та довіра особливо важливі для користувачів. 

Натомість, такі зовнішні чинники, як стабільність системи, традиції самоархівування, чи авторське право не мають аж такого сильного впливу на рішення користувачів щодо використання ресурсів відкритого доступу. 

Особисті, соціальні та професійні фактори виявились важливими для вчених, а от різноманітні зовнішні фактори було оцінено відносно низько. 


Українські інституційні репозитарії призупинились у своєму технічному розвитку, тому, підозрюю, зараз розпочнуться ще серйозні проблеми з їхнім використанням та наповненням. 

Подібні дослідження щодо мотивації користувачів відкритих ресурсів, можуть допомогти з розвитком та вдосконаленням наших відкритих ресурсів, однак спершу, мабуть, потрібно визнати проблему.

8 коментарів:

  1. Анонім18.01.19, 21:43

    Будь ласка, детальніше про призупинення технічного розвитку інституційних репозитаріїв в Україні.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Погляньте, які переваги для користувачів пропонують ті ж ResearchGate, чи Zenodo... і порівняйте з будь-яким нашим репозитарієм. Колись обрали шлях просувати інституційні архіви через внутрішні рішення ректора, вченої ради etc. і тепер на нові технічні впровадження бракує бюджету і, до того ж, усім зво раптом захотілося розвивати журнали.

      Видалити
  2. Анонім20.01.19, 00:34

    Колись Елзівер заявляв, що мійже половина статейу Рисечгейті мають проблеми з правами копіювання. Нажаль, але майже половина вчених є безвіповідальними у цьому сенсі. Щодо вітчизняних унів. репозитаріїв, то це не правильно порівнювати з Рисечгейтом. РисечГейт це місце, де автор сам, лише зав власним бажанням може викладати власні роботи и відслідковувати як їх читають або цитують, і не тільки, вчені з усього світу. Такий собі мікс репозитарія та метрики. Унів. репозитарії в усьому світі то тільки архіви, де співробітники вишу викладають власні роботи. То точно не метрична система. Інше питання, що репозитарій можна робити якісно, або ні. У нас це відкрите питання, по виникне можливо проблема плагіату, якщу повикладати у відкритому доступі в репозитарії роботи усіх викладачів за останні років 20-25. Крім того, проблема прав копіювання. І головне - у нас що є конкуренція між вишами на рівні репозитаріїв? А розвивати журнали ВНЗ, то не проблема. Навіть добре. Головне, щоб гроші у це вкладали та було б шо пристойне там друкувати, та через репозитарій показати світу.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так, автори на ResearchGate часто викладають publisher's version своїх робіт, у відповідь на звинувачення RG придумали опції Public Full-texts і Private Full-text. Подібної гнучкості і готовності помічати проблеми бракує нашим репозитаріям - дамо цифру ректору для прістіжних рейтингів вебометрікс, а далі хоч потоп. І ResearchGate - це власне приклад bad metrics.

      Видалити
    2. Анонім21.01.19, 13:56

      Тут я погоджуюся - риба гниє з голови. Віддавати під козирьок ректору це ми вміємо, а оті деталі, що Ви навели, то вже не важливо для них.

      Видалити
  3. Анонім20.01.19, 01:59

    А як бути з Coalition for Responsible Sharing? http://www.responsiblesharing.org/
    Там вже майже 20 видавців та наукових товариств. Деякі з них зовсім не маленькі. Поваги до прав копіювання, і більше нічого. Цікаво, що майже усі члени цієї Коаліції входять до однієї органазації, які дуже не задоволена Рисечгейтом і мають нешуточні наміри розібратися з Рисечгейт. Цікаво, а чому інші великі видавництва, що зацікавлені у дільності Рисечгейт, промоутери ОА, не стали на захист Рисечгейту? Де публічні заяви від Хіндаві, Фронтіра, МDPI, OASPA? Скоріше за усе, по кущах поховалися. Бо, одна справа - то тра-ля-ля на тему ОА, а інша справа то захист інтересів "члена" ОА колектива, тобто Рисечгейта. Хоча у них зараз інші справи - скоріше б дотягнутися до отих майже 8 млрд. Євро коштів фондів Плану С. Ото завдання, так завдання, а допомога "пораненому" товаришу то пуста справа. Рисечгейт було кинуто у зїдання потужної Організації видавців, яка розімявши мязи на Рисечейті протягом сніданку, з часом зїсть на обід План С (основні його принципи, що вже практично сталося, а принципів то вже і немає, є флекс якийсь, як сказав Сметс), а на вечерю зкоштує....тут вже можна і пофантазувати, але ясно одне - у тих хлопців з отієї Організації вже алергія на ОА у тому вигляді, у якому воно подається у світі. Тут зрозуміло, хто у видавничому "лісі" "хазяін". Тому, кого, або що Вони зїдять на вечерю варто лише трохи почекати. У тому меню є вибір. Є великі страви (основне блюдо), є поменьше (стартери), а є зовсім малі (приправи різні). Але те, що вище, то стратегія у темі, юлизької до репозитаріїв університетських, а тактика проста - поважай права копіювання, вкладай гроші у репозитарії та не вимагай від вчених праці, як у забої, інакше до меню може попасти навіть репозитарій університету.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ніхто не підтримав, бо ResearchGate реально був неправий - абсолютно не зважав на копірайт. Але, на відміну від Academia.edu, адміни не почали видаляти файли користувачів з серверу, натомість юристи придумали чудовий вихід з Public Full-texts і Private Full-text. Можливо, гроші Гейтса допомогли знайти вихід команді, а можливо просто дівчата та хлопці RG варті цих інвестицій.

      Видалити
  4. Анонім21.01.19, 14:02

    Думаю, що друге - дівчата та хлопці з рисечгейта варті інвестицій. Але, питання у іншому: Чому апологети ОА не попередили Рисечгейт щодо майбутніх наслідків? Це все ж одне комьюніті видавців, хоча одні за ОА як рупор у піонерському таборі, а інші, більш помірковані, та можливо з власним інтересом трохи в інший бік. Впевнений, що ОА видавці та відповідна асоціація не могли не знати про наслідки такої поведінки Рисечгейта. Думаю, що їх просто кинули на амбразуру видавців-монстрів, яких від ОА, у такому вигляді просто у лють кидає, та дивилися, а що воно буде далі. Якось воно не по товариські склалося між рисечгейт та ОА кластером видавців.

    ВідповістиВидалити