У свіженькому січневому Scopus Discontinued Sources List сказано, що нові номери улюбленого журналу багатьох українських економістів «Actual Problems of Economics» (ISSN 1993-6788) більше не індексуватимуться у Scopus. До цього, кількість назв вітчизняних видань у Scopus тільки невпинно зростала, але от тепер ми зазнали втрат. Навряд чи колись дізнаємося за що саме виключили «Актуальні проблеми економіки» зі Scopus, однак дуже шкода, що ми втратили один з каналів представлення робіт наших науковців у світовому академ-просторі.
UPD. Також, зі Scopusом прощаються й інші українські наукові журнали: Corporate Board Role Duties and Composition (ISSN 1810-8601), Corporate Ownership and Control (ISSN 1727-9232), Metallurgical and Mining Industry (ISSN 2076-0507), Risk Governance and Control Financial Markets and Institutions (ISSN 2077-429X).
.
UPD. Також, зі Scopusом прощаються й інші українські наукові журнали: Corporate Board Role Duties and Composition (ISSN 1810-8601), Corporate Ownership and Control (ISSN 1727-9232), Metallurgical and Mining Industry (ISSN 2076-0507), Risk Governance and Control Financial Markets and Institutions (ISSN 2077-429X).
Уявляю яким "космічним" наразі буде цінник журналу "Економічний часопис ХХI" - головного конкурента "АПЕ" за критерієм адекватності вимог та вартості публікації!
ВідповістиВидалитиА які приблизно ціни? Розкажіть?
Видалити4-5 тис. грн за публікацію (15 євро/стор.) - нові цінові позиції "Економічного часопису" після вильоту головного конкурента із бази "Scopus". Чого і слід було очікувати.
ВидалитиМова ж про "Економічний часопис-ХХІ"? Завжди редактори посилаються на цей журнал зі словами - От ви тут про рекомендації для сайтів наукових журналів розповідаєте, а він чому індексується?..
ВидалитиЦікаво, що на це відповість редколегія згаданого журналу...
ВідповістиВидалитиА нічого не відповість... як і було у випадку виключення "АПЕ" із бази WOS. Просто зміниться дуже зверхнє ставлення до українських авторів (ми ж "круті" були, он у нас пів "раши" та Азії публікувалося). Заробітчанство закінчилося... із цінника напевно один нуль таки "випаде". Цікаво лише одне - яку вартість тепер "загне" п. Соскін у своєму журналі... Нічого особистого, це ж лише бізнес.
ВідповістиВидалитипів "раши" - это что за страна,хотелось бы узнать? На карте не нахожу
ВідповістиВидалитиАле як же ж довго скопус воландався - 4,5 роки!
ВідповістиВидалитиЦе - ціле щастя для наших журналів, що тамті роботи не знають української чи навіть російської та і не читають нічого, крім ебстрактів і бібліографії.
По вашій силі вілкривається перелік журналів за жовтень. Там журнал активний. Дайте посилання на січневих лист.
ВідповістиВидалитиСкопус не так часто оновлює весь список - цей, справді, жовтневий, наступний буде, дай Бог, навесні.
ВидалитиАле клікніть не Scopus source list, а Scopus discontinued source list - трохо праворуч.
Ось Вам пряме посилання на файл, просто не люблю такі робити, хочу, щоб в читача завжди був вибір - вантажити / не вантажити xlsx.
ВидалитиВибачте, але вказане посилання неактивне. А якщо вибрати Scopus discontinued source list, то я там не бачу Actual problems of economics...
ВидалитиВони замінили файл січневий на грудневий ?! У січневому файлі "АПЕ" в переліку був (6 чи 7 від початку переліку). Можливо автор блогу краще володіє ситуацією ?
ВидалитиКажуть, що вони ще доповнюють січневий файл. Для чого вони його поки замінили на грудневий - невідомо, але виключені журнали не повернуться. Якби раптом - відразу ж напишу спростування.
ВидалитиНарешті оновився список вигнанців Scopus - усі вказані виключення в силі.
ВидалитиНа сайті журналу дуже оперативно прибрали назву Scopus із переліку наукометричних баз.
ВідповістиВидалитиЦікаво, як би сприяти ще тому, щоб з бази скопуса видалили всю історію цих журналів? Бо відверта лажа публікувалася і її треба зачистити, щоб Україну не позорити
ВідповістиВидалитиУ Scopus достатньо дивних публікацій з видалених журналів назбиралось і далеко не тільки з України. Тому, це передусім удар по репутації самого автора, його роботодавця, а не сором для країни. Хіба що коли чиновники МОН зараховують і навіть гордяться подібними "роботами", тоді вже можна говорити й про країну в цілому)
ВидалитиМОН встановлює вимоги щодо присвоєння наукових ступенів (формально тільки іноземні публікації, але не нижче рівня Scopus-WOS низка дисертаційних рад таки вимагають) та вчених звань, де Scopus чітко зазначений. Окрім того, в нових ліцензійних вимогах (починають діяти з 1.09.2017 р.) також вимагається в т.ч. не менше 5 публікацій в базі Scopus для можливості читати лекції магістрам (стосується викладачів, які не є професорами-докторами наук). Тому публікації в цій базі ще довго матимуть значну вагу і попит. А саме їхня кількість, а не якість. Адже саме кількісні показники перевірятиме МОН.
ВидалитиГотуємось до акредитації... Вся ср@к@ в милі і холодний піт з'являється при одній лише згадці про ліцензійні "вимоги" ;)
Видалити...Адже саме кількісні показники перевірятиме МОН... МОН про них запитує, збирає... але щоб перевіряв? Зараз у них навіть передплаченого доступу до Скопус та ВоС, мабуть, нема)
ВидалитиТак, доступу певно немає, тому що просто шедевральні речі зустрічаються в авторефератах, зокрема докторських. Наприклад, зазначається, що публікація у Віснику [...] належить до бази Scopus (певно окремі чиновники ДАК (МОН) банально не володіють інформацією, які національні журнали входять у цю базу, а експерти не читають список джерел). Публікації автора (за прізвищем) можна перевірити безкоштовно на сайті Scopus, навіть без будь-якого доступу (ця опція доступна).
ВидалитиСтосовно перевірки (очікується з 1.09.2017 р.)- мається на увазі заявочний принцип ("на віру") виконання ліцензійних умов: прозвітували, що є 5 публікацій і все - вимога МОН виконана.
Елементарний, вульгарний обман, розрахований на безграмотність вчених секретарів дисертаційних рад та чиновників МОН ! Навіть уявити важко масштаби безладу, що твориться у цій сфері.
Так а що ви хотіли? Самі створили проблему із цими скопусами і тепер вимушені її сьорбати ситечком. Ну є ж просто очевидні речі. Так, низка українських журналів в тому ж скопусі проіндексована від 60-х років, бо скопус в цьому зацікавлений (а цікавість проста - дати доступ іноземцям до розробок в тих сферах, які їм потрібні). Та ж економіка в кожній країні своя. Здебільшого в скопусі політекономічні журнали, бо це спільне і цікаве всим.
ВидалитиТому думаю, що варто просто привести у відповідність саму ідею використання цих баз - якщо для рейтингу - без проблем, всі "за"; якщо для акредитації чи присудження наукових звань і ступенів - тут вже "ні", оскільки процедура носить суто формальний характер
Низка українських журналів в тому ж скопусі проіндексована від 60-х років??? Що ж це за назви?
ВидалитиА що в Скопусі індексується з тих років? Може в ВоС? А що АПУ то мурзилка як мурзилка. Чекаємо на виключення мурзилки Соскіна та східноєвропейської дорожезної мурзилки. Привіт лохам які вже заплатили зідрані з студентів гроші
ВідповістиВидалитиДавайте більше конкретики, або взагалі ніяк - "дорожезна мурзилка"? Це скільки? І що це за практика "зідрані з студентів гроші"? Ви натякаєте, що студенти за публікації викладачів платять, чи це спільні публікації?..
ВидалитиПотрібно не забувати, хто є власником Скопуса - найбільше видавництво світу Elsevier. Більшість їх журналів мають проблеми зі збором статей для публікації, в результаті чого, цього року Німеччина, Тайвань та Перу відмовилися централізовано від підписки на їх журнали, бо вони вважають, що переплачують за підписку, бо кількість статей у журналах дуже низька (по 15-20 на рік). Тому, виключаючи журнали із своєї бази, компанія Elsevier прагне вирішити проблему своїх журналів зі статтями. Чи є там дійсно якісь інші причини для виключення журналів із бази, Бог його знає, бо їх Комітет, як кажуть, ніяких аргументів не розглядає. Тобто, працює непрозоро. Цікаво, а чому Elsevier не виключив із Скопуса свій журнал Procedia, який публікує кожного року напівфабрикатні статті (на 3-4 сторінки) конференцій з Росії, Східної Європи, Індонезії. 3000 таких статей на рік!!! Ось чому аж 2 університета з Томська (Росія) у індексі університетів Таймз, бо цей "журнал" систематично друкує їх конференції (матеріали), а потім і індексує ці матеріали у Скопусі. З 2016 року Таймз замінив у своєму індексі базу Томпсона на Скопус. Ось, чому Томськ аж двома університетами у рейтингу Таймз. Очевидно, що це така прихована форма корупції з боку Elsevier і Росія для цього добре підходить. Тому, логіка Скопуса це похідна від бізнес-інтересів Elsevier.
ВідповістиВидалитиНімці і Ко відмовились від передплати через надмірно високу ціну передплати, а не кількість статей... Щоб публікувати багато статей журнал повинен володіти відповідними ресурсами, а якщо журнал різко видає на гора статті як з гармати, то існує підозра, що у видання низька якість рецензування. Журнали Elsevier становлять 10% бази Scopus і далеко не всі видання видавництва включені в базу. Щодо конкретних назв і випадків потрібно безумовно звертатись до упорядників Scopus вимагати відповідей.
ВидалитиЦіна передплати прямо залежить від кількості статей, бо завжди є альтернатива підписці - купувати окремі статті на платформі, що може бути значно дешевше. Німці на цьому добре знаються (на економії). А що публікувати багато статей потрібно мати не стільки фінансові ресурси, а великий нетворк ревьюверів та авторів. Це вже від розміру видавництва не залежить. Це залежить від виключно людського фактору - мотивації членів редколегії та видавця.
ВідповістиВидалитиВласне ресурси бувають не тільки фінансові і маленький видавець (приміром якийсь невеликий науковий підрозділ) аж ніяк не може собі дозволити рецензентів з різних наукових дисциплін.
ВидалитиЦе абсолютно так, щодо багатодисциплінарного видавництва. Спеціалізоване видавництво, або науковий підрозділ може собі дозволити мати у "портфелі" до тисячі рецензентів з декількох десятків країн з окремої дисципліни. Головне, щоб видавець та редколегія мали такі професійні контакти. А от як ці контакти добуваються, це вже професійна таємниця кожного видавця та редактора.
ВідповістиВидалитиІ, власне, скільки є таких спеціалізованих видань, що публікують велику кількість статей? PLOS? Для більшості різкий ріст кількості статей неодмінно пов'язаний з якимись неетичними маніпуляціями.
ВидалитиТаких видавництв достатньо. Більшість з них дійсно як "невидимки" - Бог його знає, що то за Редколегія, її Голова, що там за рецензування. Але в тому якраз і різниця між добрим і поганим видавництвом - у прозорому видавництві Головні особи і їх поведінка дуже прозора, а погані намагаються сховатися у тінь, бути майже невидимими, друкують статті по "договорняках", кулуарно домовляючись, щоб у потрібний час легко "зіскочити" з теми взагалі.
ВідповістиВидалитиВ новому файлику Scopus Discontinued Sources List тільки один виключений Metallurgical and Mining Industry (ISSN 2076-0507)
ВідповістиВидалитиЦе навпаки старий файлик за грудень, а новий все ніяк не з'явиться... але переконаний, що вигнанців буде більше.
ВидалитиЗайдіть в архіви на сайті журналу (у вільному доступі).
ВидалитиУважно подивіться чим відрізняються перші сторінки №1/2017 та №12/2016.
Даю підказку: порівняйте перелік наукометричних баз і зразу все стане зрозуміло.
Представники Elsevier безпосередньо спілкуються з видавцями, тому вони не повинні орієнтуватися на оновлення Sources List.
ВидалитиОпублікований новий файл Scopus Discontinued Sources List (02 міс. 2017). В переліку журналів, які "вилетіли" із бази Scopus, "АПЕ" на тому ж місці. Чого і слід було очікувати.
ВідповістиВидалити