Тільки не Google Scholar?

Як на мене, то фінальною версією Порядку формування Переліку наукових фахових видань України Міністерство освіти та науки загнало себе в цуцванг – потрібно представити перелік рекомендованих баз для видань категорії «Б», а це справді складно якісно зробити для всіх наукових дисциплін. Поки люди гадають, які бази можуть увійти в цей перелік, мені все частіше доводиться чути: Зрозуміло, що не Google Scholar. Але чому?! Звідки взялась така небезпечна короткозорість щодо розуміння пошукової поведінки сучасних науковців? 

Зрозуміло, що вміст бази Google Scholar непрозорий, індексує купу ненаукових документів, а механізм підрахунку цитувань незахищений від маніпуляцій, що неодноразово було доведено різними дослідниками. Однак, за рахунок кращого охоплення джерел, у порівнянні WoS та Scopus, безкоштовна Google Scholar все частіше використовується дослідниками, як доповнення до згаданих комерційних продуктів, особливо в галузі соціогуманітарних наук. 

Тобто, вірити циферкам Google Академії не можна, але якщо ви працюєте в галузі соціальних, або гуманітарних наук, і вам потрібно зробити в роботі хороший огляд літератури, то, швидше за все, ви звернетесь по допомогу до Google Scholar. Відтак, якщо редакція прагне, щоб публікації журналу активно використовувались академспільнотою, то він повинен бути добре представленим у Google Scholar, і в деяких галузях – це не менш важливо, ніж індексація у WoS та Scopus. 


Ще дослідники стверджують, що якщо вміло очистити дані, то Google Scholar можна використовувати й для бібліометричних оцінок. Розумію, що рішення використовувати «очищені» дані Google Scholar може видаватися дещо несподіваним, але ми зараз для оцінки українських вчених у галузі соціогуманітарних наук взагалі використовуємо «сумнівний ресурс»

Повернімося до питання про Перелік наукових фахових видань і загадкового списку рекомендованих баз – звичайно, мало там вказати лише Google Scholar, однак систему потрібно вказати, як одну з обов’язкових баз для індексації українських наукових видань.

16 коментарів:

  1. Анонім06.04.18, 20:20

    Дуже правильно Ви все написали. В Україні немає жодного фахівця з видавничої справи, який буде впевнений у тому, який список баз має буде затверджений для індексації журналів групи Б. Баз дуже багато. Вони усі різні за рівнем комерціалізації, процедурою та критеріями відбору журналів, географією сприйняття індексу, кількістю журналів, які індексуються в індексах. Є достатньо невеликих, але дуже поважних та не занадто комерціалізованих індексів. Але скласти загальну картину правильного списку з безлічі таких пазлів-індексів дуже важко.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Просто поставив себе на місця творця такого переліку - Яку базу я б порекомендував укрфілологам? А яку географам? Урбаністам? Геодезистам? Філософам?.. Непроста задача, але без цього переліку неможливо буде виконати всі вимоги для категорії «Б».

      Видалити
    2. Анонім07.04.18, 10:56

      Абсолютно правильно. Без переліку баз запустити у дія Наказ буде неможливо взагалі. Тому, Наказ, це лише форма, а по суті....по суті нічого ще зроблено.

      Видалити
  2. Анонім06.04.18, 20:26

    Щодо Гул Сколару, то у значній мірі це конкурент (вже конкурент) СКОПУСу та ВОСу. Цих трьох на ринку буде скоро забагато, бо відношення до них абсолютно різне у колах вчених та видавців. Але усі розуміють, що цих трьох на ринку буде скоро забагато, і хтось буде вимушений згорнути масштаби своєї діяльності. Те, що це буде не Гугл Сколар, ось з цим точно погоджуються більшість вчених та видавців світу. У Сколара є свої недоліки, але вони поступово вдосконаляться.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Dimensions і Microsoft Academic теж активно розвиваються і отримують хороші відгуки від бібліометристів. Як на мене, то багато залежатиме від успіху саме Initiative for Open Citations (I4OC) https://i4oc.org, яка справді може переформатувати цей ринок і знести Clarivate та Scopus. Щоправда, не уявляю, що може переконати Elsevier підтримати I4OC.

      Видалити
  3. Анонім07.04.18, 11:07

    Також повністю поділю таку точку зору. Це дуже суттєва ініціатива. Clarivative може ще й адаптується, бо на відміну від Elsevier він не видавцем тисяч журналів та монографій. Маніпуляції Елзівера з бандлами на підписку на свої журнали через встановлення непрозорих підписних цін та рух ринку у напряму опен аксес це дві поєднані тенденції. Тому, Елзівер (СКОПУС) це не Кларивейтів. Діменшенс як проект поки що у дуже сирому вигляді. У них (це результат спілкування з ними) поки що процес накидування статей та журналів до їх бази, є спроба (демо-версія) розрахунку імпакт-фактора, але є аргументоване припущення, що вони, рухаючись у цьому напряму далі мають на меті підсадити видавців на комерційну голку, коли видавці будуть сплачувати значні внески за послуги Діменшенз. Майкрософт академік так не робить. Гуглсколар також. Тому, Скоріше за все, Діменшенз це перспективний старт-ап, який буде комусь продано (можливо Елзіверу, або Кларівейтів).

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А я от навпаки думаю, що Elsevier ще може пожертвувати бібзаписами, даними про цитування і коштами від передплати Scopus для просування своїх основних продуктів, а от у Clarivate увесь бізнес зав'язаний тільки на цих даних. Подібно як зараз ми маємо закритий Journal Citation Reports від Clarivate і відкритий CiteScore від Elsevier.

      Видалити
  4. Анонім07.04.18, 14:04

    Цікава точка зору. Можливо і таке. Разом з цим, якщо Елзівер пожертвує СКОПУСом, то цим скористаються конкуренти точно. У Елзівера вже накопичилося багато ледь живих журналів у різних галузях, і на них він може заробити лише на підписці у рамках великого бандлу, і лише тоді, коли сам же СКОПУС і визначає імп. фактор такого журналу Елзівера. Якщо зникне СКОПУС, тоді такі ледь живі, надуті СКОПУСом журнали будуть оцінювати лише зовнішні оцінювачі (індекси). Для таких журналів Елзіверу це буде великою проблемою, а для підписки на бандли ще більшою, бо посиляться розмови щодо завищеної ціни на підписки на журнали Елзівера в рамках бандлів. Тому, якщо зникне СКОПУС, то у Елзівера зявляться дуже великі проблеми, як у видавця. Одне очевидно - зараз серед видавців великих Елзівер найменше зацікавлений у розповсюдженні опен аксесу. От і подивимося хто кого подолає - Елзівер світовий тренд до опен аксесу, або навпаки. Тому, для Елзівера такі бази (системи), як Гугл Сколар або Майкрософт Академікс це смертоносні явища.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Мав на увазі, що Scopus не зникне, а стане доступним без передплати. Але це швидше фантазії...

      Видалити
  5. Анонім07.04.18, 17:44

    Тобто, доступними без передплати стануть і майже усі журнали Елзівера, які зараз продаються бандлами за великі гроші, з відсотками 30 майже порожніх за статтями журналів? Та ні, безкоштовний Скопус це точно смерть для Елзівера. Без Скопуса немає Елзівера. У інших баз тут переваги дуже суттєві, як мінімум у перспективі.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А ці порожні 30% - власні спостереження, чи ще хтось пише?

      Видалити
    2. Анонім07.04.18, 23:49

      Це претензії університетів Німеччини, які минулого року не мали бажання підписуватися на бандли журналів Елзівера, вважаючи, що бандли того не варті.

      Видалити
    3. З Нідерландами і Китаєм також важко було домовитись, а ось нещодавно з фінами Elsevier вдалося, однак про "порожні 30%" ніби ніхто не згадував.

      Видалити
  6. Анонім07.04.18, 17:48

    Ось таке бачення світу без Елзівера у деякий зарубіжних вчених: "Let’s imagine a world where Elsevier does not exist”
    Ok, I imagine a world where Elsevier is replaced by SciELO which provides exactly the same services (only better: OA) for about US$100 per article (and has been doing so for nearly 20 years now), while Elsevier charges about US$5k on average. 2500 journals publish, say, 100 articles per year, each. So for my world we are talking about 250,000 articles per year at the following cost to the tax payer:
    Elsevier: US$1,250,000,000
    SciELO: US$25,000,000
    In my fantasy world, Elsevier would have ripped of the global tax payer to the tune of one billion and twohundredtwentyfive million US$. As a tax payer myself, who happens to be fortunate enough to live in a country where I like paying taxes, I could think of a better use of this billion".

    Аргументовано достатньо. Замінників Елзіверу дуже багато. Не тільки Сьєло.

    ВідповістиВидалити
  7. Бачив посилання на свої праці у вузькопрофільних журналах та деяких монографіях, які представлені в Інтернеті, проте Scholar, який типу "постійно вдосконалюється", чомусь не може побачити ці цитування і додати їх до мого рейтингу вже другий рік поспіль (а може й більше). Я думаю, що з такою ситуацією стикалися й інші науковці. Отож, яке в них і в мене може бути ставлення до прогресивної платформи Scholar?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Google Scholar ненадійний інструмент для підрахунку кількості цитувань, однак дозволяє зекономити час при пошуку самих наукових документів.

      Видалити