Мало шансів на те, що в МОН одумаються та й відмовляться від лисенківської ідеї розширення рінцами та копернікусами переліку наукометричних баз, але допоки немає наказу – не можемо собі дозволити сидіти склавши руки. Попросив професора Університету імені Адама Міцкевича у Познані, відомого польського комуніколога і блоґера Емануеля Кульчицькі (Emanuel Kulczycki) дуже коротко розповісти про використання Index Copernicus у самій Польщі.
Емануель Кульчицькі: «Index Copernicus International – це польська фірма, яка займається оцінкою наукових журналів та надає платні інструменти для редагування видань. Найвпливовішою у Польщі базою для визначення наукових стандартів є Web of Science (Thomson Reuters), а для гуманітарних наук донедавна використовували ще й ERIH (European Reference Index for the Humanities). Також, зараз помітно зростає роль Scopus від Elsevier. Саме показники отримані з цих баз враховують у процесі оцінювання установ, підрозділів, а також при присудженні наукового ступеня.
Index Copernicus у Польщі сприймають виключно як «технічного оператора» Міністерства науки і вищої освіти, а список Index Copernicus Journals Master List немає у Польщі жодного значення. Як на мене, то доволі необґрунтовано використовувати IC Journals Master List при присуджені PhD, адже у цьому переліку може індексуватися будь-який (!) журнал – достатньо лише подати заявку і виконати формальні вимоги. IC Journals Master List не відіграє такої ролі як Journal Citations Reports (Thomson Reuters) і напевно немає такої доброї репутації. Іноді польські журнали пишуть собі щось типу IC=4,67, але ще не зустрічав нікого в Польщі, хто б ставився до цього серйозно.
На мою думку, для оцінки наукових журналів найкраще було б використовувати SCImago Journal Rankings, які укладаються на основі даних Scopus і доступні безкоштовно».
Хоча у процесі прочитання блогу й складається враження про запуск антиКоперніковської кампанії, маю подякувати Біблітекарю за грунтовний аналіз наукометричних баз близького і далекого зарубіжжя. Окрім корисної інформації, вітчизняні науковці тепер мають ще й шанс "познущатися" над колегами, які встигли "одягти корону" через свою присутність в Copernicus :) . Проте, якщо вже почалося грунтовне висвітлення проблеми якості наукометричних баз (НМБ), були б вдячні, якби ви розповіли вашим читачам про НМБ De Gruyter - деякі вітчизняні журнали в ній зареєстровані.
ВідповістиВидалитиDe Gruyter - це німецьке академічне видавництво і, звичайно ж сайт видавництва це не наукометрична база. Колись Versita, яка тепер називається De Gruyter Open і є частиною De Gruyter, пропонувала українським видавцям наукових журналів послуги з їх просування. Зі слів одного з анонімних коментаторів, для цього навіть розкрутили Президію НАН на немаленькі гроші. Так деякі вітчизняні журнали пов'язали свою долю з De Gruyter.
Видалити