Індекс Гройсмана і наукометрія національного статусу

Кабінет Міністрів України затвердив порядок та критерії надання закладу вищої освіти статусу національного, підтвердження чи позбавлення цього статусу. Шкода, але в документі нічого не сказано про бібліотеки. Добре хоч, що виконання «Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти» опинилось серед обов’язкових критеріїв, адже тут ми досі маємо пункти про бібліотечний фонд та забезпечення учнів підручниками. Далі у дописі йтиметься про збочену інтерпретацію українськими урядовцями наукометрії, тому прохання відійти від екранів усіх, кому ще не виповнилося 18 років. 


У порівняльних критеріях надання та підтвердження статусу національного закладу вищої освіти є 3 божевільні псевдонаукометричні параметри: 
…середнє значення показників індексів Гірша науково-педагогічних та наукових працівників … у наукометричних базах Scopus, Web of Science, інших наукометричних базах, визнаних МОН, приведене до кількості науково-педагогічних і наукових працівників цього закладу… 
Це ще навіть гірше за порівняння h-індексів університетів! Пропонують сумувати індекси Гірша працівників, наприклад, згідно Google Scholar, і потім ділити їх на кількість працівників? 

Припустімо, що ми маємо фізика з h-індексом 10, математика з 4, історика з 2 і педагога з 12 (виключно за рахунок самоцитувань). Додаємо, ділимо на 4, і знаєте, що в результаті отримаємо?! Індекс Гройсмана, який вказує на те, що урядові крючкотворці не мають навіть зеленого поняття, що таке індекс Гірша. 
…кількість науково-педагогічних та наукових працівників, які мають не менше 5 наукових публікацій у періодичних виданнях, які на час публікації було включено до наукометричної бази Scopus або Web of Science, інших наукометричних баз, визнаних МОН, приведена до 100 науково-педагогічних і наукових працівників, які працюють у закладі... 
Втомився повторювати, що лише упорядники Scopus та Web of Science Core Collection проводять перевірку якості наукових видань, а всілякими «іншими наукометричними базами, визнаними МОН» серйозні вчені не користуються. 

Тож, керуючись таким показником, Кабмін довідається, наприклад, скільки в закладі працівників з публікаціями в хижацьких виданнях припадає на сотню працівників. Мабуть, ми очікуємо чогось більшого від національних університетів? 
…кількість наукових журналів, які входять з ненульовим коефіцієнтом впливовості до наукометричних баз Scopus, Web of Science, інших наукометричних баз, визнаних МОН, що видаються закладом вищої освіти, приведена до кількості спеціальностей, з яких здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти у закладі… 
Подібно, як в попередньому пункті, тільки про журнали. Тепер кожен амбітний внз повинен зареєструвати свої читані-перечитані журнали у якійсь сумнівній пакистанській псевдобазі і зробити красиве співвідношення відповідно до кількості спеціальностей.

І насамкінець – риторичне запитання про ідеал. У Порядку згадані критерії названо порівняльними. Отже, десь існує золотий еталон усіх цих Індексів Гройсмана, згідно з яким й будуть порівнювати?

2 коментарі:

  1. Бог із тією псевдонаукометрічністю - теж мені, здивували. "Талант зарито" значно глибше. "Середнє значення [...] приведене до кількості [...] працівників". Так середнє значення - це і є сума, приведена до кількості ) Чи Кабмін пропонує ділити на кількість працівників двічі: спочатку, щоб вирахувати середнє, а потім це середнє ще привести до кількості? )
    З.І. І де, нарешті, можна подивитися цей загадковий перелік "наукометричних баз, визнаних МОН", про який вони там згадують за кожного зручного і не дуже випадку?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Та ніколи й не було цього переліку "наукометричних баз, визнаних МОН"... люди вказують будь-які реферативні і сумнівні БД, заочні конференції, хижацькі смітники... і МОН все зараховує.

      Видалити