Фактори наукового співробітництва: Чому ви співпрацюєте?

Усі знають, що вчені співпрацюють між собою, але залишається відкритим питання – чому? Що штовхає дослідників пірнути у вир продуктивних стосунків з різними науковими партнерами? Автори великого дослідницького проекту, які вивчають особливості наукового співробітництва словенських вчених, вирішили поділитися результатами веб-опитування дослідників з чотирьох дисциплін: математики, фізики, біотехнології та соціології. Цілком очікувано найнадійнішими провісниками співпраці виявились: індивідуальні характеристики та ресурси, однак, крім цього ще дуже багато різних складних соціальних механізмів лежать в основі наукової співпраці. 

Так, для маленьких національних наукових систем особливо важливе міжнародне співробітництво, співпраця між різними національними організаціями сприяє мобілізації ресурсів, а спільна робота всередині організацій сигналізує про здоровий рівень конкуренції між різними науковими групами. 

Порівняння міри співпраці та співавторства 

Вибрав кілька цікавих результатів з цього чималенького дослідження: 

• Дослідники витрачають приблизно 40% часу для самостійної роботи і 60% для співпраці з партнерами. Найбіліше працюють наодинці математики, найменше – біотехнологи; 


• Науковці найактивніше взаємодіють з іноземними колегами, коли тривалість їхньої наукової кар'єри становить від 10 до 25 років; 


• Жінки значно менше залучені до реалізації міжнародного співробітництва, тому що жінка-науковець, як правило, вимушена балансувати над проблемою «робота vs сім'я»; 


• Рівне представництво чоловіків і жінок має дуже важливе значення, адже жінки створюють перспективи для співпраці між підрозділами всередині організацій. Не знаю, як саме їм це вдається, але так пишуть …women bring a potential for collaboration…; 


• Наявність зв'язку між співпрацею і кар'єрним ростом справедлива тільки для міжнародного співробітництва, натомість, спільна робота всередині країни має швидше негативний вплив на кар'єру дослідника. 

Відразу напрошується море некоректних, але цікавих висновків: навчить керівник тільки у вітчизняні мурзилки писати – так всю наукову кар’єру і будете… не можете поладнати з іншим науковим підрозділом – у колективі мало жінок… не відпустили у відрядження закордон – науковий стаж менше 10 років… 

Якщо серйозно – критично бракує подібних досліджень в Україні, адже мало просто волати «співпрацюйте!», потрібно розуміти мотиви вчених.