Чому для гуманітарних журналів не розраховують IF?

Уже й малеча знає, що для журналів, які включені в Arts & Humanities Citation Index (журнали з історії, літературознавства, мистецтвознавства, релігієзнавства ітд.) імпакт-фактори не розраховують. Питання – чому? Після коротких суперечок з представниками Thomson Reuters вирішив написати про це окремий пост. Як на мене, то причина криється у тому, що класичний імпакт-фактор розраховується за трирічний період. Старіння літератури в гуманітарних галузях відбувається значно повільніше, ніж в природничих, і, відповідно, усі цитування, які отримає журнал не в межах даного вікна – не буде враховано при обрахунку імпакт-фактора. А отримає подібних цитувань журнал багацько, відтак, щоб не обраховувати бозна-що, вирішили взагалі відмовитись. 

До речі, дану версію підтримує Владімір Післяков, який у колективній монографії від самого Thomson Reuters, пише: «…Як правило, цитуються «старі» матеріали, опубліковані поза рамками дворічного вікна цитування, використовуваного при підрахунку імпакт-фактора...» (C. 84). 

Тим не менш, версія представників Thomson Reuters, з якими довелося поспілкуватись, також, дуже навіть переконлива. У гуманітарних науках традиції цитування значно різняться і гуманітарії далеко не завжди цитують найновіші дослідження, а, навпаки, часто згадують класичних авторів. 

Слово, самому Юджину Гарфілду: «У минулому році я опублікував перелік на 300 позицій з найбільш цитованими авторами в 1961-1976 роках. Найстаріша людина із даного переліку народився у 1899 році. Нещодавно ми провели аналогічне дослідження, на основі даних 1977-1978 роках і уклали перелік 100 найбільш цитованих авторів у галузях мистецтва та гуманітарних наук. Найстаріший автор Гомер жив приблизно у IX ст. до н.е. Інші 15 авторів жили до 1400 року, а ще 68 народилися до 1900 року»


Словом, далі не знаю хто з нас більше правий, але одне можна сказати напевно – не варто вимагати від гуманітаріїв публікацій у журналах з імпакт-фактором.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар