У разі виявлення серйозних помилок у науковій статті автор може її відкликати. У такому випадку публікація перестає визнаватися усіма дослідниками, а в бібліографічних базах ставиться відповідна позначка. Це, звичайно, болючий удар по репутації журналу, який не зміг забезпечити якісне рецензування та дане явище доволі поширене у науковій спільноті – навіть нобелівські лауреати відкликають статті з топових журналів. Здавалося, що може бути благородніше ніж визнати на увесь свої помилки? Однак, існує у такій практиці ще й темна сторона…
Можна, наприклад, голосно заявити про винайдення диво-препарату, розрекламувати його появу, через «статистичні неточності» тишком-нишком відкликати статтю і потім цілком легально продавати недієвий препарат усім роззявам. Щоб зробити процес відкликання статей більш прозорим та викрити шахраїв від науки Адам Маркус і Іван Оранський створили блоґ Retraction Watch, на сторінках якого автори намагаються з’ясувати з яких саме причин було відкликано ту чи іншу статтю.
Повчальний випадок трапився, приміром, з радіобіологом Бенджаміном Хаємпуром, який засвітився на Retraction Watch через плагіат в одній зі своїх робіт. Радіобіолог сам вирішив підлити бензину у вогонь і нацькував на блоґ свого адвоката. Звичайно, після такого розгнівані читачі Retraction Watch за кілька годин розклали на молекули усю підозрілу публікаційну активність пана Бенджаміна.
 |
| Адам Маркус та Іван Оранський |
Ніколи не чув, щоб хтось відкликав свою статтю з вітчизняного наукового видання. Можливо, хтось з читачів пригадає такий випадок?
Немає коментарів:
Дописати коментар