Як боротися з плагіатом?

За моєї пам'яті всі очільники Міносвіти корчили з себе нещадних борців з плагіатом. Вакарчук боровся, Табачник боровся, Квіт бореться… а редактори українських «наукових» журналів преспокійно писали і пишуть, що за все на світі відповідають самі автори. Увесь тиждень провів за вивченням правил оформлення та подачі статей у різні іноземні бібліотекознавчі рецензовані журнали. Не повірите, але жодна з редакцій не обіцяє пекельних мук за факт плагіату! Як правило, просто застерігають, що надіслані роботи перевірятимуться на плагіат. Деякі редакції ще додатково попереджають, що за безсоромну спробу опублікувати якесь плагіатище можуть додати автора до свого «чорного списку». 

Про перевірку на плагіат на сторінці електронного журналу InformationResearch

Подумаєш попався у тому журналі… Напишу в інший… Однак, це лише на перший погляд може видатись, що покарання не надто суворе. Сьогодні кожен науковець має доволі вузьку спеціалізацію, а вибір достойних журналів у галузі, насправді, не такий вже великий, щоб на право й на ліво розмінюватись репутацією. І, як бачите, спрацьовує це значно ефективніше, ніж регулярні пустопорожні погрози українського МОН про відриванням голів та погон.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар