300 dpi

Деякі українські наукові видання у вимогах до оформлення статей почали писати загадкову фразу – «зображення 300 dpi» (як приклад). Що за 300 dpi? Скільки тих dpi має моя світлина? Знайшов різку відповідь на сторінці петербургського фотографа Дмітрія Пєсочінского: «…У фотографії немає і не може бути ніяких ДПІ!.. Поки фотографія живе у вашому комп'ютері, переглядається на моніторі, гуляє електронною поштою, ні про які dpi мова не йде. Параметр набуває сенсу лише в момент друку, а у зображення є лише роздільна здатність». Підозрюю, копіювали вимоги одне в одного, щось на свій розсуд редагували, та й так, що у декого в результаті залишилось просто 300 dpi.

7 коментарів:

  1. Дуже цікавий фотограф, а його коментар просто вражає! Вдумайтеся: "Фотографія НЕ МАЄ ніяких dpi", проте "параметр набуває сенсу в момент друку". Цікавий параметр, якого НЕМАЄ, але він раптом з'являється в момент друку (при цьому майте на увазі, що параметр з'являється в Зображення, а не в друкувального апарата, що друкує це зображення!". Це все одно, що, приміром, сказати - "кабанчик, що ходить по подвір'ю не має маси (кг). цей параметр набуде значення, коли ми його заріжемо і виставимо на базарі на продаж".
    Тому, шановний авторе, не збирайте усяку фігню на просторах Інтернету і не пудріть нам голови усілякою нісенітницею. Фотографія, має розмір в кіло/мегабайтах, dpi, так само як і стаття має розмір в друкованих знаках і вартість за сторінку її публікації.
    Good luck.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дотримуючись аналогії - скільки шматочків кабанчика прийдеться на одну літрову банку. Тобто, логічніше було б від авторів вимагати роздільну здатність зображення. Візьмімо для прикладу якесь зображення - хочемо його помістити в статтю, але як показати редакції 300 dpi?

      Видалити
    2. Складне питання, як пояснити редакції (нехай на слово вірять, чи що?), але в першу чергу це треба пояснити авторам, чиї статті супроводжуються ілюстративним мат-лом. Особисто я користуюся Фотошопом (звичайно він не для таких "глобальних" цілей створювався, проте має функцію, що показує розмір в термінах dpi). Простіших способів не знаю, так само як і не розумію навіщо редакціям аж 300 dpi - для того, що друкується і як друкується - 50 норм :)

      Видалити
    3. Ось як приклад того, що друкується - Котельня Національного ботанічного саду. Щоправда, у вимогах просто сказано - формати ... високої якості.

      Видалити
  2. Вимоги видавців стосуються здебільшого зісканованого зображення. А те, що Ваше зображення має необхідне розрішення версальник побачить у метаданих файлу відкритого у будь-якій друкарській програмі, у тому ж InDisign/ Наведене фото собору якраз має розрішення 300 ppi https://ru.wikipedia.org/wiki/Ppi

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. PPI - це вже пікселів на дюйм, а не точок (інколи потрібно значно більше точок)... але не в цьому суть. І InDisign, і Photoshop дорогі комерційні програми... дуже розкішно купувати їх досліднику лише для задоволення вимог видавця. Можливо, ще утилітка до фотокамери може допомогти, але якщо світлина чужа, якщо метадані відсутні... Параметри важливі при друці, тому нмд маючи зображення з хорошою роздільною здатністю у типографії вже розберуться з dpi, і не потрібно створювати додаткові клопоти авторам.

      Видалити
  3. А для чого купувати програми? Ви або даєте фото, або їх скануєте самі. А вимоги є вимоги.
    Для підготовки верстки монографій науково-технічного і природничого профілів в за проектом "Наукова книга" та передачею файлів оригіналів-макетів для типографій необхідно для якісного відтворення при друкуванні рисунків і фотографій дотримуватись наступного:
    а) чорно-білі рисунки як окремі файли зберігати в режимі bitmap щільністю 600 dpi та розширенням *.tif.
    б) чорно-білі фотографії, рисунки з фоновими заливками зберігати з точністю 300 dpi в режимі Grayscal (8-bit) з розширенням *.tif.
    ЯКЩО АВТОР САМ СКАНУЄ РИСУНКИ: Перш ніж починати сканування, з'ясуйте у видавництві, як сканувати рисунки. Зазвичай параметри для півтонових (типу фото) зображень не менше 300 dpi (кількість точок на дюйм) і 600 dpi для лінійних (креслення) при натуральному розмірі зображення (100%); якщо планується ілюстрація більшого розміру, відповідно потрібен запис з більшою кількістю точок на дюйм. Бажано число точок, кратне трьом. Деякі програми для сканування мають два режими – спрощений і з точними настройками. Використовуйте режим з точними настройками. Рисунки, що не є кольоровими в оригіналі або не будуть кольоровими в книзі, сканувати як некольорові (режим GrejSсale – т.з.“сіра шкала”, 8 bit). Зберігати при скануванні в форматі TIFF (tif) (файл розміром до 20 Mb) чи JPEG (jpg) (файл розміром понад 20 Mb - без компресії, максимальної якості). Якщо достатньо якісне сканування неможливе з технічних причин, доречно надати паперовий оригінал для сканування силами видавництва. УВАГА! З дуже маленьких і нечітких оригіналів навіть при якісному скануванні не завжди можна зробити придатне для друку зображення. З цього приводу необхідно консультуватися з художніми редакторами. ГОТОВІ ЗОБРАЖЕННЯ З РІЗНИХ ДЖЕРЕЛ: Растрові зображення (типу фото): Чим вища якість оригінального зображення, тим краще (орієнтовний розмір мінімально придатного кольорового зображення в форматі JPEG всередньому 0,5 – 4 Mb). Рисунки, отримані за допомогою спеціальних технічних програм, або виготовлені у програмах 3D-моделювання саме для книги, перезберігати, по можливості, з дещо більшими від запланованих лінійними розмірами при 300 dpi (півтонові) чи 600 dpi (лінійні) у форматі TIFF. Надавати зображення бажано без змін (якщо автор не володіє програмою типу Adobe PhotoShop настільки, щоб самостійно зробити картинку необхідної для поліграфічного відтворення якості). В жодному разі не зменшуйте розмір файла з міркувань “щоб менше місця займав” – усі ці операції може виконати і художник у видавництві.

    ВідповістиВидалити