skip to main |
skip to sidebar
Інтернет-ЗМІ нині активно поширювали повідомлення, що в Іраку вперше за 50 років побудують публічну бібліотеку. Так ніби до MNF-I у «колисці цивілізацій» бібліотек не було. Пригадався репортаж Пітера Мааса (Peter Maass): «У Самаррі командос створили в’язницю у приміщенні публічної бібліотеки, у сотні ярдів від мерії. Бібліотека являє собою одноповерхову будівлю, пофарбовану у відтінок рожевого, що оточена п'ятиметровою стіною. Над входом слова з Корану: «В ім'я Аллаха, Милостивого і Милосердного! О, Господи, будь-ласка, наповни мене знаннями». Однак, у ці дні я прагнув отримати знання не від книг у твердих палітурках, а від затриманих із зав'язаними очима…».
Маас побачив у колишній бібліотеці в'язнів у капюшонах, столи «з яких стікала кров» і почув крики від яких «завмирає серце».
Усе це я веду до того, що – будівель з красивими відкатами завжди можна набудувати, але що даси всередину, коли фонди перетворилися на попіл, а «храми мудрості» перетворили на катівні?
А це така программа, до свободи через катівню. А потім будуть думати що до цього бібліотек там ніколи і небуло.
ВідповістиВидалитиЗ іншого боку невідомо що було з бібліотеками за Садама. Існує думка що було погано а стало ще гірше.
Навпаки, саме з іменем Саддама пов'язані інтенсивні кампанії по боротьбі з безграмотністю населення (у тому числі і серед жінок), завдяки яким рівень грамотності виріс з 30% до 70%, а Ірак за цим показником вийшов у лідери серед арабських країн. Це вже після міжнародних економічних санкцій було не до бібліотек.
ВидалитиДумаю що за часыв Кадаффі вищю освіту в Лівії (в тому числі і в США) теж отримали багато хто, музеї і бібліотеки працювали, але... Недемократ. А ось катівні в Саудівській Аравії чи в Бахрейні вони інші, більш насичені повітрям своботи...
ВидалитиБільшість сучасних держперетворень імхо закінчуються тим, що до багатств народу починають ставитись як до своїх власних. Ми й самі пройшли-проходимо через таку демократизацію.
ВидалитиЦе стосується і бібсистем різних країн - книжкові багатства зникають, але при цьому проблеми галузі дивним чином ігноруються.