Бібліотека: переосмислення

Погодьтеся, дивно, коли бібліотека внз пече паски, а потім намагається видати плоди такої діяльності за науково-дослідну роботу. Нова цифрова епоха спантеличила бібліотеки і піди тепер розберись з роллю та функціями бібліотек у сучасному світі. Що таке книга? Чим відрізняється е-книга від веб-сайту? Що таке публікація? Що означає володіти документом і що таке передплата? Хто такий видавець? Хто повинен фінансувати наукові дослідження? Над усіма цими питаннями мучився Рік Андерсон (Rick Anderson) і в результаті запропонував нову таксономію бібліотек.

Наукова бібліотека записів (Research Library of Record) – фінансується за рахунок великого університету, чи інших меценатів, і відповідно має змогу регулярно поповнювати свій фонд. Ретельне задоволення потреб широкого кола студентів та науковців, через онлайн-доступ до цифрового контенту та наявності великих спеціалізованих колекцій.

Приклад: Гарвардський університет.

Наукова бібліотека-утиліта (Research Library of Utility) – велика бібліотека з динамічною колекцією, що змінюється у відповідності до потреб навчального та дослідницького процесу. Вибірково глибокі колекції відповідно читацьких вимог.

Приклад: Мічиганський університет.

Академічна бібліотека-утиліта (Academic Library of Utility) – академічна бібліотека з цілеспрямованою, динамічною колекцією. У центрі уваги полегшення навчання та викладання.

Приклад: шкільні бібліотеки

Бібліотека культурної спадщини (Library of Cultural Heritage) – зберігає культурну та інтелектуальну спадщину країни, регіону, етнічної групи. Прагне до створення власних цифрових колекцій, а не купівлі чужих. Вирішує насамперед проблеми збереження документів, наукові дослідження – річ другорядна.

Приклад: Бібліотека Конгресу.

Публічна бібліотека (Public Library) – служить інтересам громади. Діяльність рідко спрямована на підтримку наукових досліджень, зазвичай на підтримку самоосвіти та читання на дозвіллі.

Бібліотека для службового користування (Restricted Library) – бібліотеки державних установ, комерційних компаній, некомерційних організацій, лікарень, науково-дослідних інститутів, що сприяють досягненню корпоративних цілей організації-спонсора.

Сам не люблю будь-яких класифікацій, але раптом містер Андерсон правий і більшість наших бід саме від розмитості функцій та невизначеності цілей?!

Варто наголосити, що належність до тієї чи іншої бібліотеки – це не питання престижу. Бути бібліотекарем у некомерційній організації – не соромно, соромно – бути не потрібним.