Показушна економія

Постановою нашого Кабміну від 22.10.2008 № 943 (943-2008-п) «Про економію бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів» приписано припинити придбання автотранспорту, меблів, мобільних телефонів, ноутбуків. Хоч у тенетах і можна знайти роз’яснення Державної казначейської служби України щодо того, що освітня установа не є органом державної влади, однак у наказах Міносвіти люблять згадати дану постанову Кабміну.

Як написати наукову статтю: онлайн-курс від Стенфордського університету

З 24 вересня Стенфордський університет планує безкоштовно навчати всіх бажаючих як писати наукові статті. Курс SciWrite: Writing in the Sciences триватиме 8 тижнів та потребуватиме біля 4-8 годин зусиль на тиждень. Курс, передусім, розрахований на медиків, але бібліотекарів ніхто не виганятиме. Більш того, пишуть, що для non-science disciplines буде достатньо і перших 4-ох тижнів. Учасники, що наберуть не менше 60% балів отримають сертифікат, яким запросто можна буде понтуватись. Перешкодою може стати лише лінь, брак часу і знання англійської.

Нова платформа для Наукової періодики України

Періодику остаточно переводять на нову платформу задля надання можливості організовувати пошук за авторами та назвами публікацій, роком видання, ключовими словами. Крім того, з вересня за опрацювання Наукової періодики України відповідатиме відділ формування і обліку електронних інформаційних ресурсів НБУВ. Схоже на те, що підозри бібліо-панікерів щодо комерціалізації порталу були безпідставними, а нові номери наших читаних-перечитаних бібліотекознавчих видань вже з’явилися на ресурсі.

OAPEN

Бібліотека OAPEN пропонує читачам колекцію вільнодоступних наукових книг з гуманітарних та суспільних дисциплін. Кирилицею поки можна почитати лише про естонських старовірів. Серед загадкових особливостей відзначу – попри наявність книги у відкритому доступі (на сторінках OAPEN натискаємо кнопку і отримуємо файл безкоштовно), на сайті видавця все рівно чомусь може бути вказана ціна за електронну версію.

Від інфометрії до datametrics

Міляуша Галявієва: «Чи поняття «знання» витісняє поняття «інформація» і чи не перетвориться незабаром поняття «інфометрія» на «epistometrics» (від епістемологія)? Чи існують кордони інфометрії? Як співвідноситься інфометрія з іншими науковими дисциплінами, що також пропонують кількісні методи дослідження об’єктів? Чи можливе об’єднання в одну макродисципліну, наприклад, «datametrics»?». Згідно Віктора Кавалера (Victor Cavaller), дейтаметрікс включає в себе набір методів для вивчення інформації незалежно від її форми. Подібна дефініція явно наступає на пальці документології Столярова і спробуйте у цій кашиці відділити одне від іншого. Підозрюю, що через таке буяння «метрик» і «логій», дід Оккам перевертається раз за разом.

Ефект очевидця

Якось у Квінсі, покидьок 35 хвилин убивав жінку на очах у 38 свідків. Випадок шокував Америку – Чому ж ніхто не втрутився, не викликав поліцію? Психологи пояснили, що таке ганебне невтручання свідків пов’язане з великою кількістю учасників події – кожен з нас очікує, що хтось інший надасть допомогу. А раптом наш бібдиявол також ховається у «моя хата з краю»? Було б не зле, адже психологи переконують, що люди, які знайомі з ефектом очевидця, охочіше надають допомогу в критичних ситуаціях. Відтак, тепер кожен, хто прочитав даний пост, хоч на секунду замислиться, що запропонувати доповнення до правил бібопису, допомогти читачу, заступитись за колегу, розробити інструкцію, побороти стереотипи, підтримати відкритий доступ... більше нікому.

Як процитувати твіт у науковій статті?

Попри те, що довжина твіта не більше 140 символів, таке маленьке повідомлення може містити багато інформації. Але як правильно процитувати твіт, адже стандартні правила не зовсім підходять? Ось, Американська асоціація сучасних мов (MLA) пропонує: Athar, Sohaib (ReallyVirtual). "Helicopter hovering above Abbottabad at 1AM (is a rare event)." 1 May 2011, 3:58 p.m. Tweet. Виглядає ніби логічно. Особливо тішить наявність дати створення твіту, замість дати звернення. Подібні нюанси виникають і при цитуванні повідомлень соцмереж (наприклад, для Facebook радять вказувати тип сторінки: Fan Pages, Group Pages, Profile Information). Побоююсь, якщо в Україні на бібліотечній конференції запитати про норми цитування твітів, статусів… – більшість не зрозуміє, а решта сприйме за провокацію.

«З», «по» і «не буде»

Що не кажіть, а багатим та насиченим видалось життя Наукової бібліотеки ім. Максимовича у червні. Відразу ж на головній сторінці сайту нашого улюбленого методичного центру для вузівських бібліотек України, знаходимо: обслуговувати не буде, буде працювати з, не буде працювати з… Піклування про читачів це чудово, але навіщо зберігати усі ці повідомлення на головній?!

Патентні тролі

Патентна система має свої діри, якими поспішають скористатись патентні тролі – фірмочки, що скуповують широкі патенти і потім погрожують ними юридичним та фізичним особам вимагаючи частину прибутків. Самі патентні тролі, як правило, нічого не виробляють, а лише відстежують потенційних жертв. Звичайно, що таке шахрайство шкодить малому та великому бізнесу, інноваційному розвитку, адже кому охота братись щось виготовляти, коли їм погрожують судовим позовом. Щоб приборкати неслухняних тварючок створено спеціальний веб-ресурс Trolling Effects, де можна дізнатись більше про патенти, тролів і способи захисту. 

Польські бібліографічні бази даних

Славний наказ МОН підштовхує вітчизняних здобувачів до активного вивчення періодики країн-сусідів. Відтак, вирішив запропонувати читачам короткий перелік польських баз даних, що можуть допомогти дати відповідь на актуальне питання – куди б заслати статтю? Для тих, хто боїться польської є попередні дописи про scimago-thomson та РИНЦ

Молодий бібліотекознавець

Приємно, що серед розділів російського журналу «Молодой ученый» знайшлось місце і бібліотекознавству. Здорово, коли переглядаючи статті з хімії, чи фізики, якийсь необережний читач відкриє для себе, що є на світі така чудна річ як бібліотечна справа! Розділ, щоправда, наповнюється вкрай рідко та якщо пригадати кантіанське – у будь-якій науці стільки істини, скільки в ній математики, то періодичність появи статей з бібліотекознавства не повинна дивувати. Виникає питання – чи створення цікавого суто бібліотекознавчого видання взагалі неможливе, і подібне поєднання бібсправи з іншими дисциплінами видається оптимальним, чи просто наші потенційні автори-бібліотекознавці потребують якогось унікального підходу?