Не соромтеся інструментів, матеріалів та методів

Періодично проводжу тренінги для аспірантів і помітив, що наші молоді науковці інколи “соромляться” чітко описати в методології як саме вони проводили дослідження, які інструменти та матеріали використовували, тому що їм це видається недостатньо по-науковому. Натомість аспіранти скочуються у пострадянську манеру пустослів’я і пишуть щось типу: “трансцендентно-іманентний дискурс в контексті когерентної імплементації”. Зрозуміло, що якась частина авторів намагається приховати за цими порожніми фразами відсутність мети та безцільність свого існування. Однак, мені дуже прикро, коли перспективні юні дослідники мавпують таку поведінку. Покажу вам два приклади з журналу Science, які повинні вас переконати писати потужно та щиро. 

У роботі про інноваційну техніку в тривимірному мікродруці керівник проєкту в Національному інституті стандартів і технологій США Гарі Забоу у розділі “Матеріали та методи” пише: 

Ніяких спеціальних хімікатів ми не використовували; цукор і кукурудзяний сироп купували у відділі хлібобулочних виробів звичайного продуктового магазину. 

Професор Ніколас Дж. Страусфельд разом з командою у дослідженні про кембрійських безхребетних та походження мозку еуартроподів фактично описали як бавитися повзунками у фоторедакторі: 

Наступні кроки дозволяють виділити "прихований" колір: а) Відкрийте оригінальне зображення у Photoshop "Camera raw filter", увімкніть функцію "color mixer". б) Послідовно пригнічуйте яскравість і насиченість для кожного колірного діапазону…  

Звичайно методи та інструменти у згаданих дослідженнях містять ще багато складних та важливих речей, однак згадка ось таких банальних кроків аж ніяк не зменшила науковість цих робіт. 

Отож, юні мої дослідники, зав'язуйте з “трансцендентно-іманентними дискурсами” і переходьте на бік Science.