Услід за новим Законом про авторське право в Україні, ми отримали й новий Закон України від 13.12.2022 № 2849-IX «Про медіа», через що відразу 6 законів втратили чинність, а ще у 7 законів внесено суттєві зміни. Тексту Закону багато, окремі норми впроваджуватимуться поступово відповідно до визначених термінів, тому раджу почитати роз’яснення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо його впровадження. Звичайно, нас як громадян цікавить увесь Закон, проте у дописі я обмежуся бібліотечними турботами та спробую розібратися, що саме змінилося для видавців наукових журналів.
Відповідно до пункту 21 Прикінцевих та перехідних положень Закону суб’єктам, що діють на підставі свідоцтва про реєстрацію друкованого засобу масової інформації, упродовж року необхідно пройти безплатну перереєстрацію. Після спливу цього строку свідоцтва про реєстрацію друкованих ЗМІ втрачають чинність.
Відповідно до чинного Порядку формування Переліку наукових фахових видань України від редакцій вимагається наявність свідоцтва про державну реєстрацію засобу масової інформації, тому схоже, що друкованим науковим журналам протягом року варто подбати про перереєстрацію.
З електронними науковими журналами знову все незрозуміло. У Законі є лише онлайн-медіа, для яких можна отримати "ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі суб’єктів у сфері медіа". Реєстрація онлайн-медіа добровільна і коштує 2684 грн.
Чіткого розуміння того, які суб’єкти є онлайн-медіа, Закон не дає. Основна ознака онлайн-медіа – це окремий регулярно оновлюваний вебсайт. Словом, платите збір і можете хоч свою персональну сторінку в ResearchGate зареєструвати. Гадаю, що серйозному вітчизняним онлайн журналам варто зареєструватись, однак, подібно як з Ulrichsweb, така реєстрація – це точно не мірило якості видання.
Також у Законі є цікава стаття у якій йдеться про державну адресну підтримку, що надається суб’єктам у сфері медіа, які поширюють “спеціалізовані наукові друковані медіа, що видаються науковими установами та закладами вищої освіти, медіа, які цілеспрямовано сприяють розвитку мов та культур національних меншин і корінних народів України”.
Гадаю, у нас тисячі наукових видань готові претендувати на такий бонус, однак я поки не знайшов опису процедури куди і як подавати заявку, щоб отримати цю підтримку.
Сподіваюся, що новий Реєстр суб’єктів у сфері медіа не перетвориться на смітник як його ідейний попередник, а надаватиме дані у машиночитній формі й вже десь через рік проводити бібліометричні аналізи вітчизняних наукових видань стане трішки легше.
Немає коментарів:
Дописати коментар