Індекс Херфіндаля–Хіршмана і монополізованість вітчизняних наукових видань

Анна Радченко та Наталія Коваль представили простий спосіб визначення широти кола авторів наукового журналу за допомогою індексу Херфіндаля–Хіршмана, що дає змогу оцінити рівень монополізованості видання. Індекс Херфіндаля–Хіршмана застосовують для визначення частки ринку, що припадає на певну установу і, зрозуміло, що чим більша частка установи у певній галузі, то тим вищі шанси на виникнення монополії. Дослідниці використали інформацію за 2015–2017 рр. про офіційне місце роботи авторів наукових журналів, у складі засновників яких є Національна академія наук України та наукові установи, які входять до Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України. 

Виявилось, що з досліджуваних 16 видань немонополізованими можна назвати лише 3, що вказує на фактичну закритість видань НАН України в галузі суспільних і гуманітарних наук та про майже повну їх монополізацію з боку установи-засновника. 


Також, неодмінно прочитайте статтю-продовження «Монополізованість періодики НАН України хіміко-біологічного спрямування»

Цікаво було б поглянути не тільки на розподіл по організаціях авторів, а й на рівномірність розподілу цитувань по журналах і установах — можливо, цитатний вплив наших наукових журналів переважно походить від дуже локальної аудиторії? 

Працівники редакцій наших журналів часто запитують — скільки повинно бути іноземців у редколегії, авторів-іноземців, рецензентів-іноземців… Як на мене, у роботі презентовано швидкий і ефективний спосіб для самоперевірки, який редактори можуть успішно використовувати. Було б бажання.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар