З’явилась нова цікава Гельсінська ініціатива щодо підтримки багатомовності в науковій комунікації, автори якої рекомендують політикам, керівникам, університетам, науковим установам, фондам, бібліотекам та вченим цінувати науковців поширюють результати наукових досліджень поза академічним товариством, забезпечувати рівний доступ до знань різними мовами, захищати національні інфраструктури, що публікують регіонально значущі дослідження, підтримувати мовне різноманіття в оцінці наукової діяльності та фінансуванні досліджень.
Нема сенсу копіювати в пост увесь текст Гельсінської ініціативи, однак дуже розумні та своєчасні речі написані про національні наукові видання – Переконайтеся, що некомерційні наукові журнали та книговидавці мають достатньо ресурсів та підтримки, які необхідні для дотримання високих наукових та етичних стандартів, а також Переконайтеся, що національні журнали та книговидавці будуть захищені в процесі переходу на модель публікації у відкритому доступі.
У нас, як правило, без кадрів та фінансів вимагають від наукових редакцій здійснити певний подвиг і при цьому забезпечити повну відкритість видань.
Деякі наші завізні англофіли закликають у соцмережах зректися української наукової термінології, вітчизняної академічної періодики, бойкотувати закон про українську мову… так ніби дотримання наукових та етичних стандартів залежить саме від мови і плагіаторів та псевдонауковців не існує в англомовній науці.
Тому, підтримайте Гельсінську ініціативу, але навіть й не думайте прикривати відсутність рецензування вигаданою національною унікальністю, чи мовною різноманітністю.
Немає коментарів:
Дописати коментар