Наукпоп українською: ще зовсім недавно ми могли тільки мріяти

Кілька років тому безуспішно намагався агітувати колег до популяризації науково-популярної літератури навіть за умов нульового комплектування. З україномовним наукпопом були тоді величезні проблеми – пригадую, не знайшов нічого популярного про еволюцію новіше 1918 року! Молода плеяда вітчизняних видавців нарешті відкрили для себе прибутковість наукпопу і вже на Франкфуртському книжковому ярмарку західні видавці дивуються, що за придбання прав на переклад і видання книжки між собою конкурують по 5-6 українських видавців! Поки не планую повернути щомісячні дайджести «Наукопоп» – просто, окремий допис, щоб відзначити успіхи українських перекладачів науково-популярної літератури. 

Джеррі Койн «Чому еволюція правдива». – К.: Наш Формат, 2015. – 296 с. 

У традиційному для американських університетів «живому стилі» викладу матеріалу автор подає головні докази еволюції. Койн переконує: тим, хто виступає проти дарвінізму винятково з міркувань віри, не вистачить жодних доказів, бо їхня віра не спирається на розум. Однак для багатьох тих, хто має сумніви або приймає теорію еволюції, але не знає, як обґрунтовувати свою позицію, ця книжка пропонує стисле узагальнення основних підстав, на яких сучасна наука визнає теорію еволюції правдивою. Автор пропонує свою працю читачам з надією, що багато людей поділяють його зачудування самою тільки пояснювальною силою Дарвінової теорії еволюції й готові без страху поглянути на її висновки. 

Бен Джуда «Крихка імперія. Як Росія полюбила і розлюбила Владіміра Путіна». – К.: Медуза, 2015. – 416 с. 

Бестселер британського публіциста Бена Джуди «Крихка імперія» – це глибокий і цікавий аналіз сучасної путінської Росії. Неодноразово перетинаючи Росію від Москви до Владивостока, автор вивчав ту країну, яку воліють не бачити в Кремлі. А вона вельми відрізняється від державно-олігархічної утопії Владіміра Путіна з його намаганнями воскресити імперію Ніколая ІІ та політичний проект Йосипа Сталіна. «Крихка імперія» – це історія, яку одне покоління ще не знає, а інше вже спромоглося забути. Книжка розповідає про слабкість системи, що тримається на репресіях, тотальній некомпетентності та грабіжництві; про гнилу вертикаль влади та її ненаситного лідера. Коли ж імперія опинилася на межі нервового зриву, єдиним способом консолідувати виснажену націю стала організація війни в Україні. 

Яків Перельман «Цікава фізика». – К.: КМ-БУКС, 2016. – 496. 
Серед найвідоміших творів Якова Перельмана «Цікава фізика» посідає особливе місце. Секрет її популярності пояснюється як підбором тем, різноманітністю матеріалу, так і способом подачі інформації, манерою пояснення наукових понять. У це видання увійшли дві книги, об'єднані не лише спільною темою і назвою, а й, за словами автора, головною ідеєю – розбудити у читача «діяльність наукової уяви, привчити мислити в дусі фізики і розвинути звичку до різнобічного застосування своїх знань». 

Стівен Гокінґ і Люсі Гокінґ «Джордж і Великий вибух». – Л.: Видавництво Старого Лева, 2017. – 336 с. 
Геніальний фізик Стівен Гокінґ разом із донькою Люсі запрошують у неймовірну мандрівку Всесвітом… Ти дізнаєшся, чому не варто стрибати на кометі, коли вона мчить крізь космічний простір, що таке чорні дірки, чи пощастить нам колись познайомитися з прибульцями, які зоряні системи називають потрійними, що таке адронний колайдер та інші найцікавіші загадки Всесвіту. Це не лише захоплива історія про дружбу, космічні мандри та шкільні перипетії, а й неймовірна оповідь про те, як влаштований світ, у якому ми живемо.

Сіддгартха Мукерджі «Ген. Надзвичайна історія». – К.: Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2017. – 768 с. 
Вражаюча розповідь про найважливішу науку сучасності – генетику. Справжня біографія генів від знаменитого фахівця з біології Сіддгартха Мукерджі. Як розшифрувати людський геном? Коли ми зможемо «читати» і «переписувати» генетичну інформацію? Як гени впливають на долю людини? Захоплива історія про спадковість та вплив генів на вибір життєвого шляху для особистості. Книга — для всіх, хто цікавиться майбутнім людства. 

Джордан Елленберґ «Як ніколи не помилятися. Сила математичного мислення». – К.: Наш Формат, 2017. – 408. 
Математика – це не просто послідовність обчислень, які потрібно зубрити, поки у вас не забракне сил, як вам могло здатися в школі. Професор Джордан Елленберґ доводить, що увесь наш світ пронизаний математикою. Вона демонструє його приховану красу та логіку й має прямий стосунок до нашого щоденного життя. Автор показує, як проблеми в політиці, медицині, бізнесі, богослов’і вирішуються за допомогою математики. А ще математично пояснює, за скільки часу потрібно приїжджати в аеропорт, чим є насправді «громадська думка», чому у високих батьків низькі діти, як виграти в лотерею та безліч інших речей. 

Кристоф Ґальфар «Всесвіт на долоні. Подорож крізь простір, час та за їхні межі». – К.: Yakaboo Publishing, 2017. – 312. 
Один з описів цієї книжки – «так ніби "Путівник Галактикою для космотуристів" справді був путівником». Кристоф Ґальфар – фізик, учень Стівена Гокінга, співавтор книжки «Джордж і таємний ключ до Всесвіту» Гокінга та його доньки Люсі, – пояснює найновіші досягнення науки про Всесвіт у дуже доступній і дотепній манері, цього разу радше для дорослих, ніж для дітей. Складне у максимально простому викладі. 

Мічіо Кайку «Майбутнє розуму». – Л.: Літопис, 2017. – 408. 
У книжці-бестселері Мічіо Кайку розглядає найцікавіший і найскладніший об’єкт у відомому Всесвіті – людський мозок. Книжка «Майбутнє розуму» – це науково-правдива й захоплива розповідь про неймовірні дослідження, що сьогодні ведуться в різних куточках світу й ґрунтуються на найновіших досягненнях нейробіології та фізики. Автор доступно пояснює суть роботи мозку й показує, як технології майбутнього змінять наше повсякденне життя. Мічіо Кайку глибоко розуміє сучасну науку й пильно стежить за тенденціями її розвитку, тож читач має унікальну можливість зазирнути в майбутнє.

Намагався показати у дописі різні науки та різні українські видавництва. Розкажіть у коментарях, які з українських перекладів нон-фікшн вам особливо сподобались і будемо сподіватися, що незабаром побільшає цікавого наукопопу й від українських авторів.