Ґреґорі Нельсон та Денніс Еґґетт взяли журнали Американського хімічного товариства за період 2006-2011 рр. та й порівняли цитованість 814 відкритих статей з цитованістю 27621 статті, які доступні на умовах передплати. Краща цитованість відкритих статей спостерігалась лише у журналах з низьким та середнім імпакт-фактором, а от для статей з журналів з високим імпакт-фактором жодних суттєвих різниць не виявили. Довго беріг першопочаткову ідею цієї публікації для прийдешнього Тижня Відкритого доступу, однак після переможного поступу «партизанського відкритого доступу», уся ця пропаганда золотих, зелених, діамантових та гібридних доступів втратила будь-який сенс, тому хочу закцентувати увагу читачів на іншому…
На веб-сторінці статті можемо переглянути Publication History. Бачимо, що рукопис надійшов ще 24 серпня 2015 р., а з’явився випуск онлайн аж 15 вересня 2017 р. Подібні терміни не є проблемою для продуктивних авторів, що надсилають рукопис та й відразу беруться за нове дослідження. Невтаємниченому спостерігачу може навіть видатись, що у таких авторів рецензування і публікація статей відбувається блискавично.
Проте, такі високі темпи продукування англомовних публікацій залишаються мрією для багатьох українських науковців, а особливо тих, що були позбавлені традицій хорошої наукової школи. Відтак, на мою думку, потрібно створювати своєрідні інкубатори для перспективних і працьовитих, аж поки вони не досягнуть відповідного рівня.
Натомість, в Україні винагороджують науковців вже постфактум і не дуже переймаються, як вони досягли світового рівня, і які їхні плани на майбутнє. Замість того, щоб перевіряти та допомагати науковцям вже зараз, люди, що покликані це робити, грають у лотерею – смиренно отримують зарплату і чекають, що воно буде через 2-3-10 років, щоб потім за допомогою химерної формули роздати пряники.
А буде з того – або великий пшик (що стимулюватиме симуляцію наукової роботи і ріст зацікавленості керівництва установи в «альтернативних» псевдо-показниках), або випадковий результат здобутий окремими вченими на морально-вольових, до якого «управлінці від науки» не матимуть жодного відношення.
Немає коментарів:
Дописати коментар