Guerilla Open Access: партизанський рух за відкритий доступ до знань

Зараз уже можна голосно говорити про піратство в галузі наукової комунікації (особливо, після того, як журнал «Science» розповів, що крадуть усі). Балаш Бодо, з Амстердамського університету, спробував узагальнити дані про рух Guerilla Open Access (GOA) – створення та підтримка нелегальних вільно доступних онлайн-бібліотек наукових документів. Усе ніби просто – якщо Open Access поважає авторські права, то Guerilla Open Access мав їх в носі (почитайте Маніфест GOA та Кулінарну книгу GOA). 

На думку пана Бодо, попри певні перемоги Відкритого доступу, зараз між двома видавничими моделями встановився своєрідний статус-кво, а, відтак, хочемо ми того, чи ні, «тіньові бібліотеки» будуть ще довго відігравати важливу роль у галузі наукової комунікації. 


Вчений розмірковує, як ми докотилися до такого і дуже влучно пише про бібліотекарів – замість того, щоб залишатись інформаційними брокерами, їх змусили перетворитись на безправні «насоси знань» (knowledge pumps), які повинні дбати лише про надання доступу. 

Бібліотекам, можливо, ще не пізно переглянути свою роль в епоху електронного видавництва та спільно протистояти зростанню цін на наукові документи, але тіньові бібліотеки з’явилися і якщо нам раніше було важко «боротися за читача», то тепер буде не легше.

16 коментарів:

  1. Copyright — це ні­яке не ав­тор­сь­ке пра­во, а пра­во ві­ль­но роз­по­всю­джу­ва­ти ін­фор­ма­цію. Це пра­во є ос­нов­ним пра­вом усіх і кож­н­о­го, га­ран­то­ва­не За­галь­ною Де­кла­ра­ці­єю Прав лю­ди­ни. Всі лю­ди, які об­ме­жу­ють пра­во лю­ди­ни ві­ль­но об­мі­ню­ва­ти­ся ін­фор­ма­ці­єю, є не­бе­з­печ­ни­ми зло­чин­ця­ми, які ма­ють бу­ти ізо­льо­ва­ні від суспі­ль­с­т­ва.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. З етичних позицій так, але з правових - бібліотекарям кожен видавець пояснить, що таке copyright і що нам за це буде(

      Видалити
    2. Отож, хай живе партизанський рух! :)

      Видалити
    3. Микола18.08.16, 09:40

      Людина, роботою якої є створення якісної інформації, повинна голодувати? Чи паралельно займатись натуральним господарством, щоб, не дай Боже, не скривдити "корисливими домаганнями" вільного споживача інформації?

      Видалити
    4. Так ж видавництва не платять авторам за статті! У цьому і парадокс сучасної наукової комунікації - науковці спершу безкоштовно надсилають статті у журнали, а потім змушені їх купувати.

      Видалити
    5. Хто ко­му пла­тить, на мою ду­м­ку, аб­со­лют­но не сто­су­є­ть­ся де­ма­г­огії ша­нов­н­о­го па­на Ми­ко­ли. На­віть як­що ав­то­ри от­ри­му­ють якусь плат­ню — це не мо­же бу­ти ви­прав­дан­ням для зло­чин­ної ді­я­ль­нос­ті. Вам будь‐який роз­бі­й­ник так мо­же від­по­віс­ти: як­що не мож­на крив­ди­ти ві­ль­них влас­ни­ків ка­ра­ва­нів, то що, з го­ло­ду по­ми­ра­ти чи на­ту­раль­ним госпо­дар­с­т­вом за­й­ма­ти­ся? А тор­гів­цям ра­ба­ми що ро­би­ти, аби не крив­ди­ти ві­ль­них лю­дей? Ви не про­ти, па­не Ми­ко­ло, як­що я вас у раб­с­т­во про­дам, щоб ма­ти хліб і до хлі­ба? Як­що лю­ди­на го­ду­є­ть­ся з то­го, що по­ру­шує пра­ва ин­ших лю­дей, то та­ка лю­ди­на є зло­чин­цем. Крап­ка.

      Видалити
    6. Микола18.08.16, 23:47

      to_ПанБібліотекар: тут згоден, політика багатьох видавництв неадекватна. Думаю, більшість наук.статей мають бути у Open Access. Але моя перша репліка була до всезагальних "принципів" Sandy, з яких випливає апріорна зневага до чужої інтелектуальної праці. "Хай хтось потратить роки, напише потрібну книгу чи програму - але я її бесплатно скачаю, а не придбаю хай навіть за 20грн., бо це ж порушує мої права на вільне поширення інформації"! І так, на жаль, думає до 90% суспільства. Чого бідні - бо...

      Видалити
    7. Мо­ва йде не про зне­ва­гу, а про ба­зо­ві пра­ва лю­ди­ни. Моє пра­во ві­ль­но об­мі­ню­ва­ти­ся ін­фор­ма­ці­єю не за­ле­жить від то­го, хто скіль­ки ча­су ви­тра­тив на на­пи­сан­ня книг чи пр­ограм. Ви­тра­че­ний час не на­д­ає ні­ко­му пра­ва ви­зна­ча­ти, що я мо­жу ко­пі­ю­ва­ти, а що — ні.

      Видалити
    8. Микола19.08.16, 23:15

      Типове совкове мислення. Тоді й журналісти повинні працювати безоплатно, і мобільний звязок має бути безкоштовним, та й інтернет теж, інакше ж - порушення базових прав. Незле нагадати, що особисті права закінчуються там, де завдається шкода правам інших.

      Видалити
    9. Ви­в­чай­те, що та­ке пра­во, і які йо­го ме­жі. За­галь­ну де­кла­ра­цію прав лю­ди­ни по­чи­тай­те — мо­же то­ді зро­зу­мі­є­те, де за­кін­чу­ю­ть­ся ва­ші пра­ва і по­чи­на­ю­ть­ся мої. А ба­жан­ня кон­т­ро­лю­ва­ти ін­фор­ма­цію, якою я об­мі­ню­юсь з ин­ши­ми лю­дь­ми, — це і є ти­по­вий со­вок.

      Видалити
    10. Мої 5 коп. - гадаю, економічні моменти важливі, адже гроші витрачаються видавцями не на компенсацію зусиль вчених за їхню роботу, а на підтримку айті-працівників для обмеження доступу до контенту, або продажникам для розгортання клієнтської бази...

      Видалити
    11. Ні­ч­о­го див­н­о­го. Ра­бо­влас­ни­ки теж ви­тра­ча­ли ба­га­то гро­шей на охо­ро­ну ра­бів та пе­ре­с­лі­ду­ван­ня біг­лих. Так пра­цює еко­но­мі­ка при­сві­й­н­о­го госпо­да­рю­ван­ня.

      Видалити
  2. Відповіді
    1. Хро­ба­ць­ке те­ле­ба­чен­ня, як і всі хох­ля­ць­кі жур­на­ліс­ти, про сві­то­ві но­ви­ни ді­з­на­ю­ть­ся з ро­сі­йсь­ких дже­рел. Час уже звик­ну­ти.

      Видалити
    2. Дякую за посилання на PubSpace, але засмучує типова українська "журналістика" - ні щоб дати посилання на NASA, "Громадське", трясця!, відсилає читачів на російський сайт(

      Видалити
    3. Влучно про жлобів, РИА Новости та Lenta.ru. Там, до речі, іноді такі бездумні переклади новин науки бувають (а-ля британські вчені), але наші жлоби, все рівно, це хавають.

      Видалити