Що таке «картелі цитувань»?

Після щорічних оновлень Journal Citation Reports ми, як правило, дізнаємося, що для того, чи іншого журналу призупинено обраховувати імпакт-фактор через підозри у використанні нечесних фокусів, які ще називають «картелями цитувань» (journal citation cartels). Ідея функціонування таких картелів дуже проста – якщо захмарну кількість самоцитувань журналу відразу видно неозброєним оком, то краще домовитись з редакторами інших журналів, щоб вони цитували ваш журнал, а ви натомість цитуватимете їхній. 

Звичайно, така ганебна практика немає нічого спільного з наукою і за такі ігри потрібно гнати в шию з наукового співтовариства. Але як дізнатися, яка кількість самоцитувань журналу є прийнятною і де проходить та межа, після якої вже розпочинається картель? Дослідники Філіп Монгеон, Людо Вальтман та Сара де Рійке підготували добротний матеріал про «картелі цитувань». Не бачу наглої потреби все це перекладати, але хотів би привернути увагу до двох моментів. 

Задачка з життя розсекреченого картелю: маємо статтю в журналі «Asia Pacific Journal of Tourism Research», яка містить 161 посилання (зі 172!) на статті журналу «Journal of Travel & Tourism Marketing», а цей журнал в свою чергу опублікував статтю зі 130 посиланнями (зі 161) на статті журналу «Asia Pacific Journal of Tourism Research». При цьому, обидві публікації написано за участі Роба Лава, який є головним редактором одного журналу і, водночас, членом редколегії в іншому. Питання – невже містер Роб думає, що цього ніхто не помітить? 

Ще одне блискуче викриття сумнівних обмінів цитуваннями між трьома румунськими фізичними журналами зробив Петр Хенеберг на сторінках PLoS ONE. Просто полюбуйтесь як він їх пришпилив статистикою з використанням коробкових графіків, чи як їх ще називають у народі «ящиків з вусами». 

Варіант «картелю цитувань» від бразильських журналів
І що найголовніше – на подібні викриття оперативно реагують, а не кажуть, що без назяво нічого не можна зробити.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар