Під псевдонімом

Ми звикли очікувати від наших читачів певного інтелектуального рівня, однак, чесно кажучи, далеко не кожен користувач знатиме, що спільного у Василя Очерета з Василем Баркою, чи що пов’язує Івана Багряного з Іваном Лозов’ягіним. Відтак, мені б хотілося, наприклад, щоб при складанні бібліографічних описів документів подібні моменти було відразу враховано і жоден читач не оконфузився. Заглядаю у підручник і бачу, що про це вже подбали:
Проте в різних виданнях творів одного й того самого автора прізвище його може наводитися в різних формах (псевдонім чи власне прізвище, різні транскрипції прізвищ іноземних авторів). Наприклад, Тобілевич І.К. і Карпенко-Карий І.К.; Квітка-Основ’яненко Г.Ф. і Квітка Г.Ф.; Жорж Санд і Жорж Занд. У такому разі для заголовка обирають найбільш відому форму, незважаючи на те, чи це прізвище, чи псевдонім.
Форму прізвища, наведену на титульному аркуші або на оправі, подають у відомостях про відповідальність: Карпенко-Карий, І.К. Хазяїн [Текст]: комедія на 4 дії / І.К. Тобілевич (Карпенко-Карий). – К.: Мистецтво, 1974. – 107 с.
P.S. Звичайно, тут мова про паперові (можливо, ще пасуватиме слово текстові) довідково-допоміжні інструменти, а в світі електронному подібні питання легко вирішуються за допомогою авторитетних файлів.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар