Прочитавши у нібито науковому журналі Світ соціальних комунікацій феєричне – Редакція журналу не несе відповідальність за достовірність посилань і не завжди поділяє точку зору авторів. Орфографія, синтаксис та пунткуація у поданих матеріалах – авторські, відразу був вирішив, що натрапив на щось унікальне. Однак, здійснив кілька елементарних пошукових запитів (наприклад, задайте в Google "відповідальність несуть автори") і упевнився, що це просто якась пошесть! Зверху люди пишуть науковий журнал, а трохи нижче товстенькими буквами попереджають, що нізащо не відповідають! І згаданий журнал ССК – це ще тільки квіточки!
Так, редакція Вісника соціально-економічних досліджень попереджає, що: У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори наданих матеріалів. Журнал Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони відразу глобально вирішив проблему з відповідальністю – Відповідальність за зміст поданих матеріалів несуть автори. І таких прикладів не злічити…
Якось лячно запитувати, чим ж займаються члени редакційних колегій подібних «наукових» видань?.. Усі ці члени та членькині нагороджені грізними науковими титулами, а тому повинні добре розуміти, що редакція відповідальна за всі бздури, плагіат, помилки… які з’являються на сторінках видання.
Намагаюсь у своїх постах не зловживати дешевим пафосом воєнного часу, але цього разу не можу стриматись… Пригадуєте, нещодавно писав про появу нових логічних вимог у деяких російських наукових виданнях? Так ось, товаришу науковцю, знай: якщо ти входиш у склад редколегії нібито наукового журналу, де за все відповідальність несуть автори – навіть не натякай, що ти патріот.
Ооо, славнозвісна Артамонова Інесса Михайлівна у редколегії журналу... ЦЕ супер. А Міжнародна академія наук педагогічної освіти - основна афіляція головного редактора - щось не гуглиться з ходу...Словом, черговий бізнес-проект по збору коштів з горе-аспірантів за публікацію?
ВідповістиВидалитиЛегко сміятись зі аспірантів, а насправді вони найменше винні. Адже, купа вчених мужів і тьоть бачать, що довкола розплодилося купу науково-безвідповідальних журналів і не роблять з цього жодної проблеми. От жовтодзьобі аспіранти і сумніваються - "А може так треба?".
ВидалитиА чи не краще взагалі усунути ці наукові редколегії і редакторів, щоб кожна стаття друкувалася у первісному стані, "дабы дурь каждого видна была"? ЦЕ і з точки зору економії коштів було б вигідно, а весело як!
ВідповістиВидалитиНавіщо науковцям витрачати свій час на читання дурі? Це ж не гумористичні і не розважальні видання... Власне, процес рецензування (окрім всього) повинен оберігати читачів від дурниць, фальсифікацій, переливання з пустого в порожнє ітп.
ВидалитиНе треба так гостро реагувати! Просто, якщо наукові редколегії є чисто формальними зібраннями і авторам залишається покладатися тільки на себе (добре, коли маєш знайомого редактора!), то навіщо весь цей "наукообразный" балаган? Бачили б Ви суцільно червоні статті-праці наших корифеїв від науки! Тож цікаво, як вони будуть редагувати інших, якщо у самих не все гаразд з "правописанием" -- "оно хорошее, но почему-то хромает".
ВидалитиЧервоних праць не бачив, але це ще одне горе наших журналів - вимога, що редколегія повинна складається з докторів-наддокторів... У результаті ми отримаємо, що люди, які дозволили згадати свій титул та ПІБ вже зробили усім велику ласку, а рецензувати нема кому. У топових журналах рецензують ті, кому це цікаво,.. а у наших журналах - нема кому.
ВидалитиРецензування - це не про виправлення орфографічних помилок....
ВідповістиВидалитиІ орфографічних також
Видалити